Результати парламентських виборів у Росії свідчать про подальше зосередження влади в цій країні у руках Путіна. Такої думки дотримуються польські експерти, коментуючи виборчі результати правлячої партії «Єдина Росія», яка здобула конституційну більшість у новій Державній Думі.
Парламентські вибори у Росії з великою перевагою виграла правляча партія «Єдина Росія», яка здобула 343 мандати серед 450-особової Державної Думи. Крім того, до парламенту Росії увійшли: ЛДПР, КПРФ та «Справедлива Росія».
Тимчасом, так звана позасистемна опозиція не здобула жодного мандату у Державній Думі. Опозиціонери вже заявили, що не визнають результатів виборів через численні фальсифікації та маніпуляції.
Хоча експерти очікували, що «партія влади» у Росії здобуде перемогу, однак мало-хто сподівався, що результат «Єдиної Росії» буде аж таким великим. Лукаш Ясіна з Польського Інституту міжнародних справ підкреслює, що встановлення конституційної більшості у Думі – це логічний елемент стратегії Владіміра Путіна:
«Ми передбачали, що Путін може „зімкнути лави”, тобто ствердити, що він прямо гарантуватиме своїй партії більшість в Державній Думі, аби не мати можливих проблем у випадку кризи, що могло б цих союзників схилити до більшої незалежності».
Лукаш Ясіна не виключає, що Путін використає більшість «єдиноросів» у досить неочікуваний спосіб, скасовуючи каденційність перебування на посаді президента:
«Це означає можливе скасування будь-яких обмежень, а можливо навіть правління до кінця життя Путіна. Речі, які нас ще три роки тому могли розсмішити, можуть у певний момент стати реальністю. „Вічного” президента вже не так легко позбавити влади, як президента, вибраного тільки на кілька термінів».
Водночас доктор, історик та дослідник східної політики Павел Коваль переконаний, що воєнна риторика Путіна стала ключовою для згуртування російського електорату, який підтримав його партію на парламентських виборах 18 вересня.
Павел Коваль відзначає, що російська політична система повністю відрізняється від західних демократій, адже місце пацифізму займає у ній війна:
«Практично усе російське суспільство піддали, я б сказав, „воєнізації свідомості”. Ці люди постійно чують про війну, яка є чинником, що гуртує суспільство. Подібне відбувалося й під час попередніх виборів. Звідси оте вигравання м’язами, залякування Заходу – все це мало гуртувати суспільство. Але для чого тоді потрібні ці вибори? Для того, аби можна було ствердити, що влада походить від волевиявлення під час виборів».
З іншого боку, - говорить Павел Коваль, - у вчорашніх парламентських виборах в Росії взяло участь менше росіян, ніж у попередніх. Нині це на руку Путіну, однак у майбутньому це може погано закінчитися для нього, - вважає експерт.
«У цих виборах взяло участь на 10% менше росіян, ніж під час попередніх. Путіну на даному етапі це на руку. Натомість, у довгостроковій перспективі для організму, яким є держава, це тільки шкодить. Адже якщо люди відсторонюються від політики, то у певний момент кризи політичне рішення прийматиме якась політична група».
Павел Коваль звернув також увагу на специфіку російської опозиції, котра піддається впливу Кремля та підтримує деякі ініціативи Путіна:
«Навіть те, що називаємо „опозицією” у системі Путіна, тобто партія „Справедлива Росія”, яка здобула 6%, є по суті частиною системи влади Кремля. Партії, як наприклад „ПАРНАС”, не погоджуються з владою Кремля. Але будьмо відверті - більшість її політиків підтримували анексію Криму або інші ініціативи Кремля. Однак вони не потрапили до Думи».
Взагалі російська опозиція не сподівалася на перемогу під час вчорашнього волевиявлення. У ході виборчої кампанії влада обмежувала опонентам доступ до мас-медіа, тиснула та залякувала підприємців, котрі готові були фінансувати їх, а також не допустила частину політиків до процесу балотування.
Громадський діяч та співробітник опозиціонера Алєксєя Навального Владімір Ашурков, котрий нині проживає на політичній емігарції у Лондоні відзначає, що опозиція в Росії не мала навіть мотивації, аби разом боротися за перемогу:
«В умовах, коли немає спражніх шансів для демократів здобути владу саме на цих виборах, кожен намагається переслідувати якісь власні стратегії, що багато у чому зумовлено особистими амбіціями та тактичними цілями».
Ілля Яшин з «Партії Народної Свободи» (ПАРНАС) сказав, що вибори, результат яких наперед відомий, є як «п’яте колесо до воза»:
«Вибори в Росії давно перестали бути механізмом зміни влади. У Путіна сприйняття виборів приблизно таке саме, як у нас відношення до краватки. Коли ви приходите на якийсь офіційний захід, ви повинні надягти краватку, бо так заведено, це правило пристойності. Путін до виборів ставиться приблизно так само. Пристойно бути лідером у країні, де є вибори. Вибори є у всіх, навіть у Лукашенка є такі-сякі вибори».
Варто додати, що керівництво Кремля не було зацікавлене теж у виборчій явці. За словами експертів, влада у Москві розраховувала, що до урн підуть тільки віддані їй прибічники. Результат виборів показав, що ці очікування справдилися. Явка виявилася найнижчою в історії, а пропутінська «Єдина Росія» здобула конституційну більшість, що дозволить Путіну ще більще зосередити владу у своїх руках перед виборами президента Росії у 2018 році.
IAR/Т.А.