Запрошуємо на інтерв’ю з міністром закордонних справ Польщі Вітольдом Ващиковським, який у вівторок був гостем ранкової програми Польського радіо.
Хто матиме користь від брекзиту? Під час понеділкової зустрічі лідери Італії, Німеччини та Франції задумувалися над новим кшталтом Європейського Союзу і обговорювали різні концепції. Що головне випливає для нас із цієї зустрічі?
– Ще нічого. Це одна з численних зустрічей, які відбулися, і яких буде ще більше. По-перше, брекзит ще не розпочався. Велика Британія не започаткувала жодних формальних кроків, щоб вийти з ЄС. (…) Процес, якщо він розпочнеться, проходитиме на трьох рівнях. Це буде процес виходу Великобританії з ЄС. Водночас будуть проходити переговори на тему майбутнього статусу Великобританії в ЄС, тобто відносин цієї держави з Європейським Союзом. Адже Великобританія, навіть якщо вийде з ЄС, залишиться європейською державою, яка буде тісно пов’язана з окремими установами, зокрема з НАТО. І паралельно має проходити третій процес, принаймні так вважає Польща і багато інших країн, процес реформування ЄС. Бо не можна говорити, що брекзит, якщо він дійсно відбудеться, це лише і виключно примха британців. Це також помилка Європейського Союзу, котрий дозволив собі втратити такого члена як Великобританія, державу, яка є другою за розміром економікою в Європі і п’ятою в світі, ядерною державою з ядерним арсеналом і членом Ради Безпеки. Втім, якщо ЄС протягом років думав про те, як прийняти Туреччину, Україну чи як прийняти інші країни, наприклад Балтії, і в той же час втрачає такого серйозного свого члена, як Великобританію, то з Євросоюзом не все гаразд. Тому паралельно слід задуматися над тим, як реформувати ЄС.
І щодо цього існують певні розходження, оскільки лідери Італії та Франції не приховують, що вони прагнуть тіснішої євроінтеграції. Анґела Меркель дещо більш стримана. Але ще далі пішов лідер фракції Альянс лібералів і демократів за Європу Ґі Вергофстадт, який запропонував, щоб тим країнам, що не погоджуються на тіснішу інтеграцію, надати статус країн асоційованих з ЄС, тобто, коротко кажучи, позбутися тих, які не погоджуються з актуальним напрямком європейської політики, залишити їх за бортом ЄС.
– (…) Якби хтось хотів зреалізувати концепцію Вергофстадта, треба було б змінити трактати ЄС, адже вони не передбачають кількох різних швидкостей в рамках ЄС, різного статусу членства.
Ми відповідаємо чесно: ми виступаємо за реформу Євросоюзу. Виступаємо за те, щоб ЄС був формуванням, яке буде конкурентним для решти світу. Натомість не хочемо погодитися на якусь утопію, яку пропонують, зокрема, соціал-демократичні партії в ЄС, тобто: більше Європи, більше інтеграції, більше федералізму. Ідемо в напрямку утопії, знову творимо якийсь соціалістичний світ, в якому має бути уніфікація податків, банківських податків, різних економічних інструментів, які призведуть до того, що Європа втратить свою конкурентоздатність щодо решти світу. Отже, якщо надамо перевагу реформі, яка має збільшити конкурентоздатність Європи, яка вчинить її економічно більш справною – то ми виступаємо за таку реформу. Натомість, ми не за якусь ідеологічну утопію.
Чи Анґела Меркель і Німеччина будуть тепер найголовнішим союзником Польщі в Європі у спільній боротьбі з проектом тіснішої федералізації ЄС?
– Це, звісно, залежить від пані Анґели Меркель. Якщо канцлерка справді реалізуватиме концепцію, про яку говорить, тобто збереження суцільності ЄС та водночас збереження її конкурентоздатності, то, звісно, нам пасує така концепція. Але в самій Німеччині існують розходження, навіть правляча коаліція не має однакових поглядів, канцлерка репрезентує CDU (Християнсько-демократичний союз), натомість її коаліційний партнер SPD (Соціал-демократична партія) та її лідер Франк-Вальтер Штайнмаєр має іншу концепцію європейської політики та зовнішньої політики ЄС. Тому невідомо, котра з концепцій європейської політики є концепцією уряду в Німеччині.
Про що у п’ятницю у Варшаві розмовлятимуть прем’єр Беата Шидло та канцлерка Анґела Меркель?
– Є декілька питань для обговорення. По-перше, це двосторонні польсько-німецькі питання. (…) Це економічні проблеми, питання безпеки, впровадження в життя рішень саміту НАТО, це буде також обмін думками про Євросоюз, мова піде про те, як підготуватися до брекзиту – коли почати дискусію про брекзит. Чи наполягати, як окремі держави та політики, на те, щоб Великобританія вже розпочала процедуру виходу і обговорювати ці справи у форматі 27 країн ЄС, тобто без участі Великобританії, чи надалі ставитися до Великобританії як до члена, яким формально вона й надалі залишається.
До цього ще слід додати питання регіональної безпеки, зовнішньої політики, політики ЄС щодо конфлікту, який ведеться за нашим кордоном між Росією та Україною. Питань є багато. Ми можемо також сподіватися, що пані канцлерка може порушити все ще невирішене питання біженців у Європі та іммігрантів. Ми готові до цього питання і готові представити свою позицію.
А такі питання, які викликають багато контроверсій, як ставлення німецьких установ до польських батьків у Німеччині, також будуть порушені?
– Якщо буде час, то, звичайно, так. Цими справами польська влада вже зайнялася, польське Міністерство закордонних справ за посередництвом наших консулів уже реагує на окремі випадки в Німеччині. Я знаю, що такі інтервенції провадить також Міністерство юстиції та Речник громадянських прав.
Ви, натомість, у четвер їдете з візитом до Туреччини. Що буде темою ваших розмов з турецькими партнерами?
– Це буде тристороння зустріч. Декілька місяців тому я у Варшаві започаткував цикл тристоронніх зустрічей, які ми назвали зустрічами східного флангу, східного трикутника Польща – Румунія – Туреччина. Перша зустріч відбулася у Варшаві, наступну ми планували провести у Бухаресті, але з огляду на відомі всім події в Анкарі, Стамбулі, ми вирішили змінити місце проведення консультацій на Анкару.
У дипломатії такі зустрічі називають fact–finding mission, тобто ознайомча місія. Ми хочемо поїхати туди з моїм румунським колегою Лазером Коменеску і поговорити з представниками турецької влади, дізнатися, про що йдеться, що сталося, як виглядає сьогодні ситуація і якими є плани турецького уряду. Хочемо зорієнтуватися, як сьогодні Туреччина ставиться до відносин з ЄС та НАТО, адже це для нас дуже важливе питання, чи турки надалі хочуть функціонувати в НАТО і реалізувати постанови варшавського саміту Альянсу. А також хочемо довідатися, якими є відносини Туреччини з Росією, які сьогодні дещо змінюють свій характер. Отже, питань є дуже багато.
Саме, є про що говорити. Автор порталу Defence24 Вітольд Репетович вчора представив тезу, що на наших очах формується нова вісь співпраці, вісь Росія – Туреччина – Іран. Вже сьогодні маємо зближення Росії і Туреччини. У Туреччині чути пропозиції, щоб Росія перехопила ядерний арсенал американців, який там знаходиться. І маємо наразі неофіційні інформації про те, що США планують перекинути ядерну зброю з Туреччини до Румунії, а згодом розмістити її в інших місцях у Європі. Це означає, що Туреччина стає невірогідним партнером НАТО.
– Ми хочемо це перевірити, бо в тих коментарях, про які Ви говорите, є також багато спекуляцій, можливо, не всі вони обґрунтовані. Туреччина, звичайно, не може перехопити американську ядерну зброю, таким чином вона б порушала угоду про нерозповсюдження зброї, за це погрожують тяжкі санкції. (…) Це – по-перше. По-друге, як США, так і Румунія заперечують, що існує концепція перенесення ядерного озброєння з Туреччини.
Натомість фактом є те, що турецька політика сьогодні наблизилася до російської. Це не можна приховати, адже була серія зустрічей і узгоджено низку важливих порозумінь. Росіяни співпрацюють з Іраном (нещодавно Іран це підтвердив), ну і турки мають з Іраном спільні інтереси, зокрема на Близькому Сході. Чи з цього можна зробити висновок, що створюється новий трикутник співпраці? Не знаю, я не думаю, щоб так було. Туреччина надалі залишається вірогідним членом НАТО, виконує всі зобов’язання, з боку Анкари не бачимо ніяких відхилень від натівської політики. Але, звичайно, наша поїздка з румунським колегою має на меті підтвердити цю політику в рамках НАТО.
Візит міністра закордонних справ Польщі до Туреччини відбудеться у четвер, у п’ятницю до Варшави приїде канцлер Анґела Меркель. Про теми цих візитів у ефірі ПР говорив керівник польської дипломатії Вітольд Ващиковський.
опр. Л.З.