Logo Polskiego Radia
Print

Мета Польщі – постійна присутність військ НАТО

PR dla Zagranicy
Lidia Zalitacz 11.01.2016 18:06
  • Szef RBN, Paweł Sołoch.mp3
Голова РНБ Польщі: Потреба посилення присутності військ НАТО в країнах Центрально-Східної Європи, спричинена, зокрема, агресивною політикою Росії щодо України
Глава Бюро національної безпеки Польщі Павел Сольох Глава Бюро національної безпеки Польщі Павел Сольох www.polskieradio.pl

Під час останньої розмови у студії Польського радіо, 22 вересня, ви сказали, що рішення про засідання Ради нацбезпеки прийме президент, і що воно відбудеться «незабаром». Чому з вересня минулого року засідання Ради Нацбезпеки так і не відбулося?

Голова польської Ради нацбезпеки Павел Сольох (далі П.С.):
- Були вибори, формувався новий уряд, також президент хотів дати час міністрам, зокрема тим, які займаються питаннями безпеки, тобто міністрові оборони, міністрові закордонних справ та прем’єр-міністр (…) Отже це був гарячий період, потім свята, тепер відбувається підготовка до саміту НАТО.

Втім, повторюю це запитання – коли відбудеться засідання Ради нацбезпеки?

П.С. - Я можу повторити те саме слово: незабаром, оскільки я не можу назвати дати, але напевно невдовзі. Пан президент готується тепер до візиту у Брюссель – 18 січня і буде консультувати свій візит з високопосадовцями, які відповідають в державі за безпеку. Я не назву дати, бо це віришить президент, позаяк засідання напевно відбудеться невдовзі (….)

Тобто засідання Ради нацбезпеки, яке відбудеться «невдовзі» буде присвячене підготовці до саміту НАТО?

П.С. - Це напевно буде одна з головних, якщо не головна тема, яку ми розглядаємо у широкому контексті. Адже маємо питання безпеки і виклики з нею пов’язані, які можуть бути темами саміту НАТО. Це будуть також теми відносин з Євросоюзом, питання міграційної кризи. (…)
Рада Нацбезпеки займатиметься також визначенням державної стратегії у питанні безпеки, звичайно у перспективі саміту НАТО і тих викликів, які чекають нас цього року.

У вихідні міністр національної оборони Антоні Мацєревич сказав у Радіо Мария, що під час цього саміту буде прийняте рішення чи Польща є нормальним, рівноправним членом НАТО, чи до нас ставляться як до країни другої категорії.
Пане міністре, що – на ваш погляд – буде доказом того, що до Польщі ставляться, як до інших країн Альянсу, а не як до держави другої категорії?

П.С. - Ми не вважаємо себе країною другої категорії. У зв’язку з ситуацією, яку започаткував вибух конфлікту в Україні, особливо, анексія Криму, пан президент клопочеться про те, щоб присутність НАТО в Польщі та флангових країнах НАТО (тобто тих, які межують з територією колишнього Радянського Союзу) відлякувала можливого агресора. У цьому контексті наша ситуація і наші безпекові потреби є іншими від, наприклад, Бельгії чи Голландії.

А чого потребує Польща? Чого ми очікуємо від саміту НАТО, якого результату зустрічі сподівається Польща?

П.С. - Про те, яким буде фінал вирішить підготовка до саміту. Зокрема дуже важливою буде зустріч міністрів оборони країн Північноатлантичного Альянсу, яка відбудеться в середині лютого – саме там обговорюватимуть конкретні військові аспекти діяльності НАТО. Військовий вимір - це суть функціонування Альянсу, бо політичні рішення мають підготувати конкретні кроки щодо військової інфраструктури. Отже те, що буде оголошене під час саміту НАТО готується тепер: в лютому-березні під час різноманітних переговорів.

Тобто тепер Польща клопочеться про те, і заохочує союзників до створення баз НАТО на нашій території?

П.С. - Ні, ми говоримо про «вірогідну присутність» НАТО. (…) Президент Республіки Польща наголошував на необхідності «вірогідної присутності» Союзу. Нашою ціллю, і це була б ідеальна розв’язка, була б постійна присутність армії союзників на території Польщі, і про це ми клопочемося. Але залишається питання, в якому це буде форматі. Нагадаю висловлювання міністра Ващиковського, який нещодавно сказав, що традиційні американські бази, такі, які ми пам’ятаємо з періоду холодної війни, з великою інфраструктурою: школами, садочками і родинами, залишилися в минулому – сьогодні стратегія імперії, маю на увазі Америку, є іншою: маємо певні кроки, які американці вже започаткували – наприклад розміщення важкого озброєння на території Польщі без постійної присутності солдатів у такому форматі, як це відбувалося у 70-их і 80-тих роках. Ми думаємо радше про ротаційну присутність військ. Але остаточний формат буде узгоджуватися впродовж цих тижнів. Велику роль в цьому плані зіграють особи, які проводитимуть технічні переговори, бо, як знаємо, завжди найголовнішими є деталі. Те, в який спосіб реальна присутність баз буде реалізована, яка відлякуватиме агресора і яка буде частиною реальної системи НАТО, це вирішуватимуть міністри оборони країн Альянсу.

Ще під час виборчої кампанії президент Анджей Дуда переконував, що треба було б перенести до Польщі принаймні частину американських військ з Німеччини. Він ствердив, що це була б «реальна гарантія нашої безпеки». Якщо американські бази не будуть перенесені до Польщі , тоді ми не зможемо говорити про повні гарантії безпеки для Польщі?

П.С. - Я б зосередився на тому, що говорить Анджей Дуда як президент. Його слова, як кандидата є важливі, але їх треба сприймати як мету. Іншою справою є те, що буде вирішене під час саміту НАТО. Я хочу звернути увагу на щось, що вважаю великим успіхом Польщі, а також особистим успіхом президента – маю на увазі спільну заяву 9-ти країн з Бухареста, яка викликала великий неспокій окремих польських коментаторів та певні знаки запитання з боку наших союзників. Позаяк цю заяву було схвалено. Там є мова про зміцнення військової присутності НАТО, про загрозу з боку Росії. Слід пам’ятати про те, що в НАТО рішення приймаються одноголосно, потрібна згода всіх союзників. Нагадаю: те, що президент обіцяв під час виборчої кампанії, цю перспективу не так легко сприймали окремі наші західні союзники в НАТО, принаймні не так, як сьогодні. В Бухаресті було схвалено засаду прагнення до посилення присутності НАТО, у цьому також військової інфраструктури в державах східного флангу. Успіхом зустрічі в Бухаресті була заява, яку підписали всі 9 країн, котрі часто мають різні інтереси – адже дещо іншу перспективу має Угорщина, Словаччина, іншу - країни Балтії, та Румунія або Польща. І цих 9 країн задемонстрували єдність, що позитивно прийняли інші союзники Альянсу. Отже цей прогрес, який довершився, завдячуємо, зокрема клопотанням президента.

Гостем Польського радіо був голова Ради національної безпеки Польщі Павел Сольох.

опрацювала Л.З.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти