Вже втретє цього року у відставку відправлений уряд Молдови. Країна переживає найглибшу суспільно-політичну кризу останнього десятиліття: брак стабільної влади доповнюється численними антиурядовими демонстраціями. Молдова підписала асоціацію та безвізовий режим з ЄС, проте, як виявилося, ці кроки не можуть замінити брак внутрішніх реформ. Про чергову урядову кризу у Кишиневі говоримо з Пйотром Олексим з порталу EastWestInfo.
Новина про відставку молдовського уряду повторюється у стрічці новин із занепокійливою періодичністю. Котрий молдовський прем’єр йде зі своєї посади цього року?
- Фактично, Валеріу Стрелець є вже третім прем’єром Молдови цього року. Отже, все вказує на те, що протягом 12 місяців ми побачимо вже четвертий молдовський уряд. Адже місцеві політики у четвер повідомили, що збираються сформувати новий Кабмін протягом 14 днів. Питання – скільки він протримається. Уряд Стрельця працював лише з кінця липня.
Які причини спонукали парламентаріїв проголосувати за демісію кабінету Стрельця?
- Молдова останнім часом переживає важку суспільно-політичну кризу. Вже кілька місяців у країні тривають антиурядові протести, частина організована прибічниками європейської інтеграції, рухом «Гідність і правда», частина – прибічниками проросійських сил. Цю ситуацію вирішив використати один з найбільших молдовських олігархів, Влад Плахотнюк, котрий захотів позбутися свого головного конкурента – лідера Ліберально-демократичної партії, екс-прем’єра Влада Філата. Два тижні тому парламент погодився на його арешт. Цей арешт розхитав уряд, адже до його складу входила партія Філата. І хоч подання про вотум недовіри уряду склала проросійська Соціалістична партія Молдови, під час голосування її підтримали депутати Демократичної партії, яка входила до складу проєвропейської коаліції. Те, що зараз відбувається у Молдові, є результатом конфлікту між найбільшими олігархами, котрий, у свою чергу, є наслідком спроби згаданого Плахотнюка здійснювати монопольний контроль над урядом країни.
Отже, у Молдові розпалася так звана проєвропейська коаліція, її діячі нехай і брали участь у корупційних скандалах, тим не менше вели передбачуваний зовнішньополітичний курс та декларували лояльність щодо ЄС. Яке майбутнє очікує Молдову після розпаду угрупування?
- Лідери Демократичної партії, яка доклала зусиль до відставки кабінету Стрельца, пообіцяли, що нова коаліція буде ще більш проєвропейською, ніж попередня, що б це не означало. В даний момент точаться переговори про приєднання до коаліції угрупування екс-прем’єра Молдови Юрія Лянке, який є символом європейських аспірацій Кишинева та своєрідним західним обличчям Молдови. Але Лянке має замало депутатів у парламенті. Розглядається варіант створення уряду меншості, який би підтримувала, але не входила до нього Комуністична партія. Другий варіант – розпад Ліберально-демократичної партії, відхід левиної частини її депутатів до групи Лянке та Демократичної партії. У кожному разі, зі старою проєвропейської коаліцією, яка роками керувала країною, доведеться попрощатися.
Як всі ці зміни сприймає ЄС, який ще кілька років тому ставив Молдову у приклад Україні? Демісія уряду вважається кроком у доброму чи у поганому напрямку?
- ЄС вже тривалий час придивляється подіям у Молдові, але не робить різких кроків. Брюссель не коментує політичної ситуації у Молдові, обмежившись закликами про необхідність боротьби з корупцією. Європейці побоюються, що занадто міцна критика парламенту та коаліції призведе до нових виборів, у результаті яких до влади прийдуть проросійські сили. ЄС жодною мірою не підтримує те, що відбувається в Кишиневі, у неофіційних розмовах європейські дипломати натякають, що не бачать майбутнього Молдови у райдужних кольорах. Проблема з формуванням євросоюзної політики така, що ЄС не має кому простягнути руку поза корумпованими, але проєвропейськими політиками коаліції, котра правила останніми роками. Проте виразним сигналом є, наприклад, декларація Європейської народної партії, асоційованим партнером якої є Ліберально-демократична партія Молдови. ЄНП нещодавно проголосила, що демісія уряду була б кроком назад у процесі євроінтеграції Кишинева.
Можна сказати, що ситуація та проблеми Молдови дуже нагадують ситуацію та проблеми України, тільки у меншому масштабі: олігархи, корупція, брак реформ, однак розмови про євроінтеграцію?
- Думаю, тут варто подивитися з іншої перспективи: це ситуація в Україні невдовзі буде нагадувати ситуацію в Молдові. Уряд, який декларував партнерство з Брюсселем, реально існував для залагодження олігархічних інтересів. Розкрадання державного майна під звуки європейського гімну скомпрометувало ідею європейської інтеграції. І це запитання до українських політиків, чи вони здають собі справу, що йдуть подібним шляхом і саме такі наслідки їх очікують?
Олена Бабакова