Logo Polskiego Radia
Print

Молдова: Протести прибічників ЄС проти... проєвропейського уряду

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 13.10.2015 17:31
Поки у Кишиневі тривають демонстрації проти корупційних практик діючої влади, найбільші дивіденди отримують проросійські партії
www.moldova.org

Від початку вересня у Молдові тривають протести. Демонстранти, які називають себе прибічниками євроінтеграції, протестують проти уряду, який також виступає за євроінтеграцію. В останню неділю учасники коаліції «Гідність та правда» пікетували офіс головного олігарха в країні, Володимира Плахотнюка. Влад Філат, голова Ліберально-демократичної коаліції, 15 жотвня визнав, що останні вибори "могли частково бути сфальшовані".

Як далі може розвиватися ситуація – про це говоримо з Камілем Цалусом, експертом Осередку східних студій.

Олена Бабакова: Кілька років тому Молдову ставили за приклад українцям та грузинам, як треба співпрацювати з ЄС. Тепер новини з Кишинева це або антиурядові протести, або корупційні афери. Що ж сталося з улюбленцями єврократів з Брюсселя?

Каміль Цалус: Так, Молдову вважали історією успіху програми Східне партнерство, таким собі найліпшим учнем у класі. Але тут треба додати важливу деталь – на тлі інших країн Східної Європи. Молдова ніколи не була ідеальною державою, так само ніколи ідеально не реалізувала реформи, що їх вимагав ЄС. Для молдован очевидне, що їхньою країною керують люди, які симпатизують Зхаоду, проте вони – корупціонери. Тому від 6 вересня у Кишиневі тривають протести. Це виступ проєвропейських активістів проти номінально проєвропейського уряду. Ще у листопаді минулого року люди дізналися, що політики вкрали з бюджету 1 мільярд євро, тоді як ВВП країни це 7 мільярдів. Ця інформація стала останньою краплею до чаші терпіння молдован. І, звісно, ЄС теж не міг не взяти її до уваги.

О.Б.: Важко повірити, що ЄС перед оприлюдненням даних розслідування про мільярдну крадіжку не знав, з ким співпрацює. То чим керувалися європейці, роздаючи компліменти молдовському уряду, який, подібно до українського часів Януковича, був задіяний у корупційні та олігархічні схеми? Свою роль зіграв брюссельський принцип, що діалог завжди є кращим, ніж його брак?

К.Ц.: Напевно, ЄС мав багато надії у відносинах з так званою проєвропейською владою Молдови. Керівництво країни принаймні декларувало прозахідний курс та бажання проводити реформи. До того ж, інших партнерів для співпраці у Молдові і не було. Донедавна у країні існував дуже простий розподіл: угрупування, які хочуть співпрацювати з Європою, та проросійські політичні кола, які бачать Молдову у Євразійському союзі. У рапортах та виступах європейських політиків звучав скептицизм щодо молдовських еліт. Але все одно домінувала надія, що по молдовській стороні є партнери, разом з якими можна чогось досягти. І – будемо щирі – досягнення є: підписані угода про асоціацію з ЄС та угода про безвізовий рух, працює угода про зону вільної торгівлі. Однак щомісяця молдовська влада компрометує себе все більше.

О.Б.: Якою зараз є позиція проросійських середовищ? То Молдова не впускає до себе журналістів російських пропагандистських каналів, то дозволяє проросійським політикам вести відкриту агітацію.

К.Ц.: Рейтинг проросійських партій росте, це спричинене, в першу чергу, незадоволенням молдован теперішньою правлячою коаліцією. Кілька років тому була одна проросійська партія – комуністи. Але зараз ситуація змінилася, і ця політична сила не грає важливої ролі. До того ж, її лідери навіть висловили підтримку асоціації з ЄС. На сьогоднішній день має дві провідні проросійські сили: Соціалістична партія Ігоря Додона, яка має доволі довгу історію, її підтримує близько 25% громадян, та «Наша партія» Рената Усатого, це нова сила, поки небагато знаємо про цей проект, але його діячі великою мірою симпатизують Кремлю. Варто підкреслити, що поряд з проєвропейськими протестами проросійські середовища у Молдові також збирають свої маніфестації.

О.Б.: Від початку вересня у Кишиневі тривають протести. Учасники вимагають відставки уряду, але той і не думає виконувати їхні вимоги. Протестанти говорять, що не підуть додому. Як може далі розвиватися ситуація?

К.Ц.: Проблема в тому, що самі організатори не до кінця розуміють, чого хочуть. Проєвропейські демонстранти вимагають відставки уряду та президента, деолігархізації країни, пришвидшення євроінтеграції. Але лідери протесту не в стані сказати, хто б міг стати альтернативою правлячій коаліції лібералів та демократів. За демонстрантами немає якоїсь організованої політичної сили, яка б могла стати борцем за їхні інтереси. Зі сторони виглядає так: треба позбутися того, що маємо зараз, а що буде потім – поживемо-побачимо. З іншого боку, серед демонстрантів зростає фрустрація. Ті, хто залишається у наметовому містечку, мають все більш радикальні настрої. Тиждень тому відбулася щоправда обмежена, але спроба штурму парламенту. Я бачу два сценарії. Перший – протестний рух слабшатиме; уряд вже заявив про бажання вести переговори, так що має шанс втягти протестувальників у безкінечні розмови. Другий – розлючені демонстранти перестануть слухати лідерів, дійде до сутичок з поліцією, тоді уряд це використає як претекст до використання сили.

О.Б.: Як виглядає ситуація з Придністров’ям? Чи є вірогідність, що Росія захоче розхитати ситуацію в Молдові за допомогою цього анклаву?

К.Ц.: На тему Придністров’я говорять набагато менше, якщо порівнювати з ситуацією річної давнини. Тирасполь переживає важку економічну кризу через зменшення фінансування з Москви, скорочення обсягів торгівлі з Україною та Росією, частково також з Молдовою, менше надходить грошей від трудових мігрантів, які заробляють переважно в рублях. Проблем буде ще більше, адже з Нового року втрачають силу автономні торговельні преференції від ЄС, які розповсюджувалися також на Придністров’я. реально це означає, що ЄС введе митні ставки для придністровських виробників, а це буде важким ударом для економіки. Це може використати Росія, яка переконуватиме, що в регіоні розгортається гуманітарна криза, а винні у цьому ЄС та Молдова.

О.Б.: Якщо Польща є українською брамою до Європи, то для Молдови цю роль відіграє Румунія. Як зараз виглядають відносини між Кишиневом та Бухарестом?

К.Ц.: Румунія дійсно є адвокатом Молдови у ЄС. Але відносини цих країн обтяжені більшою кількістю проблем, пов’язаних зі спільним минулим, ніж відносини польсько-українські. Проросійські середовища у Молдові представляють Румунію як постійну загрозу. тому, кроки Бухареста назустріч молдованам часто сприймаються як спроби анексії країни. З іншого боку. Немає сумніву, що Румунія підтримує євроінтеграцію сусідів. 9 жовтня уряди двох країн підписали угоду. За якою Румунія надасть Молдові кредит на 150 мільйонів євро. І це є добрим прикладом, наскільки неоднозначною є румунська політика. Якщо ЄС був готовий дати ці гроші взамін за реформи, то Бухарест дав їх просто так. Так що не можу назвати це чесною грою.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти