У вівторок керівники внутрішніх відомств країн Євроспільноти не без труднощів прийняли план дій щодо подальшої долі 120-ти тисяч біженців. Рішення було прийнято більшістю голосів, хоча Люксембург, який на даний час очолює ЄС, спочатку прагнув досягти консенсусу в цьому питанні.
Не вдалося, країни Вишеградської групи: Угорщина, Словаччина та Чехія, а також Румунія, яка не входить до складу групи, були проти автоматичного розподілу квот біженців. Проти була й Польща, яка неодноразово заявляла, що Варшава не погодиться на автоматичний розподіл біженців. Але коли справа дійшла до голосування – польська делегація змінила свою думку.
Представники Польщі підкреслюють, що країни нашого регіону не були в змозі заблокувати рішення Ради ЄС, тому Польща вибрала переговори, і не виступила проти цього рішення.
Позицією Польщі задоволена Німеччина. Міністр внутрішніх справ цієї країни Томас де Мезьєр наголошував: «Для нас важливо, щоб Польща була з нами».
Тим часом у Чехії не бракує критичних слів на адресу Варшави. «Польща розколола єдність Вишеградської групи», «Вишеградська група розпалася», «Здоровий глузд програв» - це лише деякі статті з чеських видань.
У самій Варшаві – теж вистачає критичних слів на адресу урядової делегації. Представник опозиційної партії Право і справедливість Маріуш Блащак наголошує, що рішення прийняте в Брюсселі – це поразка Варшави. Польща прийняла «брюссельсько-берлінський диктат» і поділила Вишеградську групу.
«Вишеградська група повинна бути нашим козирем. Звичайно, це справа непроста, бо іноді наші інтереси відрізняються. Інтереси Польщі, Чехії, Словаччини чи Угорщини не завжди співпадають, проте був шанс, згідно з прийнятими на початку вересня узгодженнями Вишеградської групи, не тільки зміцнити цю групу, але й розбудувати її включаючи Румунію, яка теж голосувала проти» - наголошує політик ПіС.
Не тільки опозиційні політики, але й знавці європейської тематики заявляють, що своєю поведінкою в Брюсселі, Польща вирішила про своє майбутнє. Таку думку висловив Піотр Вавжик з Варшавського Університету.
«Інші країни-члени Вишеградської групи не є примушені викреслювати Польщу зі свого кола, Польща вчинила це сама під час голосування. Для країн Вишеградської групи – це сигнал, що з урядом Громадянської платформи не можна вести переговорів і узгоджувати будь-яких питань, які не підходять Брюсселю та Берліну, тому, що в остаточному розрахунку цей уряд завжди стане на бік Берліна і Брюсселя, а не Вишеградської Групи», - зауважує експерт.
Шеф-редактор консервативно-ліберального тижневика «Do Rzeczy» Павел Лісіцький наголошує, що прем’єр-міністр Ева Копач, яка несе відповідальність за те, як проголосувала Польща, вибрала лояльність до свого колишнього зверхника, а нині президента Європейської Ради Дональда Туска, але також порушила принцип солідарності з іншими державами Центральної Європи.
«Якщо прислухатися, що в цій справі говорить прем’єр-міністр Словаччини, чи прем’єр Угорщини, що про все це кажуть чехи – то Польща, як єдина країна з цієї групи, зруйнувала будь-яку форму будування спільної політики з Центральною Європою. І вибрала підпорядкованість приватним інтересам Дональда Туска і державним інтересам Анґелі Меркель», - вважає публіцист.
Щодо порушення Варшавою солідарності країн Вишеградської групи, варто однак нагадати ситуацію з минулого року, яка виникла, коли Росія розпочала свій наступ на Україну. Зразу опісля, у травні, президент Чехії поїхав у Москву. Віктор Орбан побував у президента Путіна, і радо заявляв про російське фінансування побудови атомної станції в Угорщині. І тільки Польща була рішучою та категоричною в справі російських дій в Україні. Павел Лісіцький переконує, що цих проблем однак не можна тут порівнювати.
«Існують ситуації, коли ця різниця інтересів стає дуже виразною – наприклад у випадку російсько-українського конфлікту, і є водночас ситуації, коли громадськість даних країн та їхні політики повинні представляти одну позицію».
Публіцистка видання «Newsweek» Рената Кім в розмові з Польським радіо підкреслює, що Польща своїм голосуванням у справі біженців власне й проявила солідарність та відповідальність.
«Польща застосувала принцип солідарності у вирішені найважливіших проблем Європейського Союзу, а нині найважливіша проблема – це саме і є проблема великомасштабної появи біженців – людей, які втікають від війни, убозтва, переслідувань і смерті» - наголошує журналістка.
Згідно з ухвалою Польща мала б прийняти приблизно 7 тисяч біженців. Але постанова Брюсселя в справі розподілу 120-ти тисяч іммігрантів – не вирішує проблеми. До воріт Євросоюзу постійно надходять чергові й чергові люди, які не тільки втікають від смерті, але також, а може вже тепер в першу чергу, вбачають шанс на кардинальну зміну свого життя. Перевірка – хто біженець, хто просто економічний іммігрант, в нинішніх умовах практично неможлива.
У Брюсселі саме розпочався надзвичайний саміт у справі імміграційної кризи. Політики мають обговорити форми допомоги країнам, до яких потрапляє найбільше біженців, мають також говорити про те, як відправляти тих, хто без шансів на притулок у Європі.
Лідія Іванюх