Logo Polskiego Radia
Print

Генерал Козєй: Росія не виграла

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 03.06.2015 15:05
  • SK.mp3
Послаблювати Україну внаслідок політичних ігор між Заходом і Росією - це недопустимо - говорить голова Бюро нацбезпеки Польщі Станіслав Козєй
Голова Бюро національної безпеки генерал Станіслав КозєйГолова Бюро національної безпеки генерал Станіслав КозєйPRSA

Гостем нашого ефіру є генерал Станіслав Козєй, шеф Бюро національної безпеки Польщі. Вітаємо. Пане генерале, всупереч тому, про що заявляють режимні, прокремлівські ЗМІ, Росія все таки дошкульно відчуває наслідки санкцій, які ЄС та США ввели у відповідь на московську агресію в Україні. А отже, Росія дуже хотіла б, щоб ці обмеження, принаймні в якомусь обсязі, були зняті. Чи на ваш погляд, саме з тим можна пов’язувати той факт, що нині на сході України ми маємо справу з таким своєрідним замороженням конфлікту, і відкритого наступу (про що говорили деякі експерти) не відбулося?

Станіслав Козєй: Я погоджуюся з таким твердженням, проте це питання розглядав би з двох перспектив: операційної та стратегічно-політичної. На мій погляд, Росія не досягла того, чого хотіла, не здобула стратегічного успіху. Нині для Росії найважливіша річ – це припинення санкцій. Протягом поточного місяця ЄС прийматиме рішення в цій справі, а отже, здавалося б дуже нелогічним, якщо б Росія, сама по собі, ініціювала посилення кризи, про наступ вже й не згадую. Тобто в короткій перспективі, не здається мені, щоб ситуація у Східній Україні різко погіршилася, це малоймовірно. Натомість у довгостроковій перспективі, сигнали, які звідти надходять, показують, що Росія хотіла б замороження цього конфлікту, і в якомусь сенсі, можливо, хотіла б обміняти Донбас за міжнародне визнання анексії Криму. Такі спекуляції, на мій погляд, обґрунтовані.

Треба також звернути увагу, що до Москви дедалі частіше приїжджають закордонні політики, був Джон Керрі, була Вікторія Нуланд, Москву відвідують німці, французи, тобто таке враження, що ситуація змінюється, щось відбувається. Ніби риторика залишається такою, як раніше, але водночас відбувається дипломатичний наступ.

С.К.: Так, це дуже ймовірно. Це в інтересі Росії та багатьох країн Заходу, які хотіли б мати спокій з російсько-українською війною. На мій погляд, президент Путін, у якомусь сенсі, маніпулює ситуацією, у короткій перспективі він неначе «відпускає», але в довгостроковій перспективі таке замороження конфлікту, чи повтор з подій в Осетії та Абхазії – мусить призвести до війни. Росія також не хоче нести витрат пов’язаних з відбудовою Донбасу.

Тобто хотіла б віддати Донбас Україні, але водночас самій вирішувати про те, що там відбуватиметься. Натомість, чи не повинно викликати занепокоєння те, що закордонні політики відвідують Москву, ведуть якісь переговори, про що – в принципі не відомо. Чи це не є спроба договоритися без участі українців?

С.К.: Це не в нашому інтересі, тому ми повинні про це ясно говорити, про позицію Польщі в цій справі треба говорити якомога частіше. Послаблювати Україну внаслідок такого типу політичних ігор між Заходом і Росією - це недопустимо. Це пошук компромісу за рахунок України, яка не зможе стати самостійною державою, котра сама вирішує про свою долю. А лише самостійна Україна має суттєве значення з точки зору безпеки в Європі.

Отже, яка мета Заходу, чому пробує договоритися з Путіном. Про що йдеться американцям, наприклад? Про допомогу в діях проти ісламістської держави?

С.К.: США, Німеччина чи Франція можуть мати такого типу глобальні інтереси, у Росії шукають союзника, особливо там, де було б необхідне рішення Ради безпеки ООН. Що стосується атомної програми Ірану – для Заходу це суттєво, щоб мати підтримку Росії. Подібна річ з тероризмом, ісламістською державою. Але ми маємо пам’ятати, якщо пошук союзника відбувається за рахунок України та збільшення впливу Росії – то з точки зору глобальної стратегії – це не є відповідний розрахунок. З точки зору Польщі – це взагалі недопустимо.

З одного боку росіяни ведуть дипломатичні переговори, з іншого - створюють свій «чорний список», на якому є і ви. Майже 90-то європейських політиків мають заборону в’їзду до Росії. Ви здивовані своєю присутністю на цьому списку?

С.К.: Правду кажучи, це мене здивувало, бо я про це довідався зі ЗМІ. Ми знаємо, що цей список існував вже доволі давно, його оприлюднило фінське телебачення, Росія це підтвердила. Отже, я це сприймаю не як випадковий рух, я не дуже-то вірю у випадковість дій з боку Росії. Поки список був засекречений – Москва не мала від нього ніякої вигоди, щойно тепер, коли світ про нього довідався є якийсь наслідок. Це елемент інформаційної війни, серед іншого в контексті майбутнього рішення ЄС про подальші санкції.

А чи ви планували поїздку в Росію?

С.К.: Ні, я не збирався туди їхати, тому для мене ці санкції не є обтяжливі. Але з іншого боку, я хотів би сам вирішувати, чи можу кудись їхати чи ні. Отже це не є приємне відчуття, але теж не є сутужно.

Чи на ваш погляд ЄС повинен відповісти на цей список? На ньому 18-тьох польських політиків?

С.К.: На мій погляд, відповіддю повинна бути зміна стратегії поведінки Євросоюзу в контексті інформаційної політики. У мене на увазі санкції. Тобто, на мій погляд, треба встановити такий своєрідний прайс лист: якщо Росія зробить те, значить санкції будуть такі-то такі, і так далі. Складається враження, що це відповідна стратегія, тоді санкції стануть стимулюючим фактором для Росії не виконувати певних дій. Росія проводить наступ, а тим часом ЄС здійснює стратегію пасивної реакції. Цю стратегію треба змінити на стратегію активного запобігання діям Росії.

На жаль у ЄС важко про єдність і надзвичайно важко розробити одну позицію прийнятну для всіх членів Євроспільноти.

С.К.: Такий аргумент, що є важко, стосується, як реагування постфактум, так і випереджувальних реакцій, тому з такими складнощами треба боротися.

Гостем нашого ефіру був генерал Станіслав Козєй, шеф Бюро національної безпеки Польщі.

Л.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти