Експерт із Перемишля у справах Східної Європи Томаш Олєяж переконаний, що ухвалення Верховною Радою закону, який визнає бійців Української повстанської армії борцями за незалежність України, не змінить стосунків Польщі з країною над Дніпром. Політолог вважає, що в цьому законі немає антипольських фрагментів, а польсько-українські взаємини міцні і базуються на примиренні:
– Сьогодні, через 25 років після визнання України міжнародною спільнотою (…), можна сказати, що окрім того, що ці стосунки багатовимірні, вони все більш дозрілі і стійкі до такого типу криз, – каже Томаш Олєяж.
Політолог визнає, що свідомість українців щодо справжньої ролі УПА – невелика, вона «не має волі перегляду історії». Однак, наголошує, що спірний для поляків закон – це боротьба з російською пропагандою, яка переконує, що в Україні відроджується націоналізм чи фашизм:
– Надання Українській повстанській армії, її діяльності характеру національно-визвольної боротьби, тобто боротьби за часів генези повстання УПА проти нацистської Німеччини, а пізніше сталінської Росії, має протистояти риториці, – як кажуть українці – режиму Путіна, – підкреслює Томаш Олеяж.
Закон передбачає покарання тих, хто піддаватиме під сумнів факт боротьби за незалежність Української повстанської армії. На думку гостя ряшівського Radio Rzeszów, експерта у справах Східної Європи Томаша Олєяжа полякам, які, наприклад, в Україні говоритимуть про волинську трагедію 40-х років, це не загрожує якимись наслідками. «Різне бачення історії не може бути приводом для покарання», – стверджує експерт.
Нагадаємо, Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією та відділами СС Галичина на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло понад 100 тисяч поляків, близько 15 тисяч українців, а також представники інших національностей.
IAR/В.П.