Logo Polskiego Radia
Print

«Керівники ЄС з політиків перетворилися на коментаторів»

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 19.02.2015 18:14
Після порушення Росією домовленостей Мінськ-2 у Польщі побоюються не тільки за долю України, а й всього Євросоюзу
PAP/EPA/ANASTASIA VLASOVA

ЄС та США підтверджують, що наступ сепаратистів на Дебальцеве був грубим порушенням Мінських домовленостей, проте утримуються від конкретизації подальших кроків. Україна закликає ООН та ЄС вислати до зони конфлікту контингент миротворців. Росія – прогнозовано проти. Що у цій ситуації радять робити польські політики та експерти?

Влада у Києві хоче захистити Україну коштом Донбасу, так прохання Порошенка про вислання місії миротворців ООН прокоментував експерт Осередку східних студій Тадуеш Іванський. На його думку, українська влада не хоче у важкій ситуації прийняти однозначне рішення:

Влада не в стані оголосити, що ми відмовляємося від Донбасу. Порошенко хоче зберегти територіальну цілісність, хоча знає, що не має можливості повернути контроль над зайнятими територіями. Звідси соціальні ініціативи щодо Донбасу та ідея запросити миротворців.

Введення миротворців не зупинило б конфлікту, проте могло б виразно змінити ситуацію:

Це могло б дозволити заморозити цей конфлікт. У даній ситуації замороження конфлікту є найкращим вибором для Києва.

Надію на дипломатичне розв’язання має екс-президент Польщі Алєксандер Кваснєвський. «ЄС має активніше брати участь у врегулюванні української кризи, і взяти відповідальність за це має голова Європейської ради Дональд Туск», – такою думкою поділився з журналістами відомий політик:

Мене непокоїть, що де-факто ЄС не присутній у цьому процесі. Є Німеччина, є Франція, проте за столом немає ані пана Туска, ані пані Моґеріні. І це, на мою думку, прояв серйозної слабості. Туск повинен мати мандат Європейської ради, аби представляти ЄС під час переговорів між Україною та Росією. Туск разом з Обамою, прем’єром Канади має будувати спільний фронт Заходу, аби, з одного боку, досягти миру, а з іншого – допомогти українцям бути суверенною країною.

Кваснєвський, який у 2013-му був учасником спеціальної місії Європарламенту до України, тепер констатує, що ЄС говорить у справі конфлікту двома мовами – так званою «брюссельською» мовою єдності та «угорською» кожен сам за себе:

Якщо євросоюзна солідарність трісне, то доброго сценарію для України вже точно не буде. Тоді доведеться визнати, що ЄС переходить до фази неприємної оборони. Ми зараз переживаємо дуже важкий момент. Не треба дивитися на теперішню кризу тільки на прикладі конфлікту на сході України, треба розглянути весь контекст. А цей контекст може бути таким, що все, у що ми вірили останніми роками, що будували від часу вступу до ЄС – це все може розсипатися, і це було б найгіршою новиною.

Вирішення конфлікту в Україні це тест для Євросоюзу, який Брюссель повністю провалює, з такими словами виступив в ефірі польського телеканалу TVP Info колишній євродепутат та співголова групи співпраці ЄС–Україна Павел Коваль. На його думку, євросоюзні політики не просто пасивно себе поводять, а прямо не виконують своїх обов’язків:

Пані Федеріка Моґеріні має на совісті невиконання своїх службових обов’язків. Вона, мабуть, давно не бачила в очі Лісабонський трактат, де прописані її обов’язки. Так ось – до її завдань не належить коментування домовленостей, тільки активні дії. Сьогодні маємо велику проблему з ЄС – ми повірили, що існування принаймні якоїсь спільної закордонної політики має сенс. Натомість сьогодні постаті, ключові у закордонній політиці ЄС – і єврокомісар Моґеріні, і глава Європейської ради Дональд Туск, з політиків перетворилися на коментаторів. Це ми можемо розмовляти, вони мусять діяти. Дональд Туск не справляється з роллю координатора зовнішньої політики ЄС. Німеччина і Франція самостійно домовляються з Путіним. А Брюссель про все дізнається постфактум.

Павел Коваль переконує, що сьогоднішня ситуація на міжнародній арені є ще гіршою, ніж та, яка склалася під кінець Другої світової війни, коли учасники Антигітлерівської коаліції поділили між собою зони впливу в Європі:

Я колись порівняв зустріч у Мінську з Ялтинською конференцією 1945 року. Але сьогодні мені здається, що в Ялті ще все було супер. Тоді принаймні були приготування, відомо, що відбувається. У цьому ж випадку лідери чотирьох країн зустрілися на якусь дику нічну нараду. Підготували якісь нелогічні пункти, які тільки відкривають нові двері для Путіна. Це все відбувається в атмосфері цілковитого хаосу, в гостях у диктатора Лукашенки. Туск і Моґеріні тільки коментують плоди цих нічних посиденьок і не бояться, що це все може призвести до краху європейської ідеї і розвалу Путіним Євросоюзу.

Політик додав, що Кремль добре знає слабкості європейських політиків і грає на них. Путін зробив висновки з холодної війни і знає – виграє той, хто війни не боїться. А оскільки він у цій ситуації має волю, то буде йти настільки далеко, допоки не зустріне опору.

«Те, що сепаратисти здобули Дебальцеве, є доказом неіснування жодного порозуміння – ані першого з Мінська, ані другого. Ну і також доказом того, що Україна втратила Донбас», – так вважає політичний консультант Ян Чурилович. Події останніх днів це підтвердження поразки тих європейських країн, які наполягали на мирному розв’язанні конфлікту:

Можливість для Путіна вийти з ситуації, зберігаючи обличчя, вже закінчилася тоді, коли Рада Федерації проголосувала за приєднання Криму, а Путін цю згоду підписав. Тепер же Росія не буде зупинятися. Неможливо виконувати засади перемир’я, якщо немає сторони, яка це перемир’я буде контролювати. Згадка ОБСЄ у Мінських домовленостях була формальністю. Раз ОБСЄ не мала доступу до Дебальцевого – це означає, що місії ОБСЄ в Україні не існувало.

Експерт прогнозує, що після штурму Дебальцевого росіяни на деякий час зменшать інтенсивність своїх дій:

Не варто забувати, що конфлікт, який триває вже майже рік, не відбувається між Києвом та сепаратистами. Сепаратисти не мають ані своєї техніки, ані розвідувальних даних, ані взагалі жодного поняття про тактику та стратегію військових дій. Є конфлікт між Москвою та Києвом за майбутнє України. За посередництвом цієї війни Москва хоче щось переказати Заходу. Не стільки Європі – ЄС з точки зору Кремля є партнером вартим уваги виключно у сфері бізнесу. Це сигнал Росії для США, що Москва хоче переглянути баланс сил у світі.

Чурилович підкреслив, що українська влада не має права використовувати ситуацію на фронті як виправдання для непроведення реформ. Росія від України не відчепиться, тому чим швидше Київ розпочне реформи – тим з меншим суспільним напруженням йому доведеться зіткнутися.


TVP Info/IAR/О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти