«Сакральне значення Криму» для Росії та «ворожа антиросійська риторика» Заходу – президент Росії Владімір Путін під час свого щорічного послання виступив перед Федеральними зборами. Як оцінюють його промову польські експерти?
(Запрошую також послухати звукову версію матеріалу)
У своїй промові очільник Кремля, зокрема, заявив, що санкції проти Росії є продовженням «антиросійської» політики Заходу. При цьому Путін вперше визнав, що накладені обмеження шкодять як Росії, так і їхнім ініціаторам. Російський президент також намагався переконувати, що західні санкції не мають жодного зв’язку із ситуацією в Україні чи анексією Криму, натомість становлять постійний елемент західної політики щодо Росії.
«Це не просто нервова реакція США та їхніх союзників на нашу реакцію у зв’язку із подіями в Україні і навіть не через так звану „кримську весну”. Я впевнений, що якби цього всього не було, то вони б придумали якийсь інший привід для того, щоб стримати зростаючі можливості Росії, вплинути на неї, а ще краще – використати її у своїх інтересах», – казав він.
На думку аналітика Польського інституту міжнародних справ Євгена Воробйова, щорічне звернення Путіна було двозначне. З одного боку, як і очікувалося, це була спроба демонстрації військової, політичної та економічної сили Росії, але з іншого – визнання слабкості. Експерт підкреслив, що господар Кремля, хоча й звинуватив Захід в економічній агресії, водночас визнав, що санкції для Росії стали сильним ударом. Експерт зазначив, що цього разу президент Росії не применшував вплив цих обмежень на російську економіку, що може означати зміну в риториці Путіна.
«Здається, цього разу Путін визнає, що санкції вдарили по економіці Росії, як і зниження цін на нафту. Не було риторики з попередніх місяців про неефективність санкцій і що Росія не звертає на них уваги», – каже аналітик.
Путін намагався розвіяти побоювання росіян перед поганим станом в економіці, однак, експерти вважають, що його промова була надто оптимістична.
Аналітик маклерського дому Xelion, Піотр Кучиньський говорить, що теза Владіміра Путіна про модернізацію російської економіки, на котру накладені санкції, відома давно. Проте, експерт упевнений, що наступний рік не буде легким для Москви. Економіка Росії буде скорочуватися.
«Є різні прогнози – від 1 до 2% ВВП. Те, що там буде рецесія, вони й самі визнають, однак, зможуть пережити спад, навіть ще протягом багатьох років. Важливо, щоб це не зашкодило нам і щоб це не допровадило Росію до ситуації, в котрій господарям в Кремлі буде видаватися, що залишається тільки підвищувати, а не послаблювати тон», – застерігає аналітик.
Катажина Квятковська-Москалевич, експертка з питань Східної Європи та Росії називає послання Путіна «типовою антизахідною страшилкою: ось це – злий Захід, який намагається нас, велику Росію, розділити, розчленувати, але ми не піддамося», – зазначає вона.
«На мою думку, те, що залишилося між рядками, було найважливіше. Тобто сам підхід, атмосфера навколо промови, котра була увінчана сумом та поразкою. Путін ніколи за всю історію своїх промов не виглядав таким старим і мало чим нагадував самого Путіна, якого ми звикли бачити», – підкреслила Квятковська-Москалевич.
На думку експертки, Путін не сказав нічого нового. Мета промови – спробувати сказати росіянам щось, що може допомогти їх заспокоїти і не перейматися поганим станом в економіці.
«Росіянам він учергове казав про потребу реформи медицини, справедливість у самій Росії, наводив деталі. Його промова містила багато банальних тверджень, які мали би задовільнити тих, хто стає все більше занепокоєний погіршенням економічної ситуації в самій Росії. Однак, якби я була мешканкою Росії, то мене б його слова не заспокоїли», – зазначила експертка.
Якщо говорити про меседжі, котрі були адресовані міжнародній спільноті – то тут також в основному нічого не змінилося, каже Катажина Квятковська-Москалевич. Хоча, якщо порівнювати цей виступ із попередніми промовами, то він був менш агресивний.
«Риторика Путіна на тему „хунти в Києві” лунала. Однак, менш агресивно, ніж востаннє. Не було багато сказано про Донбас і це може означати, що Росія змушена відступати з України „рачки”. Адже Кремль не може визнати агресію прямо, тому видається, що кульмінаційний пункт вже минув», – зазначила вона.
Найбільш несподіваною, на думку Квятковської-Москалевич, була риторика господаря Кремля на тему Криму, в якій він зазначив, що півострів має для Росії величезне цивілізаційне, сакральне та стратегічне значення. Польська експертка вважає такі історичні екскурси на тему «сакральної окупації Криму» смішними:
«Крим був названий сакральним місцем, було звернення до історії, виникнення російського народу. Лунали ті оповіді, котрі виголошували не зовсім „ідейно здорові” ідеологи «русского міра». І застосування цих понять на державному рівні не стільки лякає, скільки смішить», – зазначила вона.
Путін наголошував також, що Росія не дозволила реалізувати югославський сценарій для того, щоб розділити його країну. При цьому він звинуватив закордонних політиків у підтримці чеченських бойовиків, котрих вони представляють борцями за свободу і демократію.
Експерт Польського інституту міжнародних справ Євген Воробйов вважає, що Владімір Путін навмисне так мало згадував про ситуацію у столиці Чечні – Грозному, де попередньої ночі бойовики захопили будівлю поліції та дім преси. На думку експерта, президент Росії присвятив цій справі так мало місця, бо не хотів наголошувати на поділах всередині країни та існуванні реальної загрози сепаратизму.
«Путін не хотів акцентувати на цьому і робити з цього головну тезу свого виступу – він не хоче згадувати про ті поділи, які існують всередині Росії та говорити про ризик сепаратизму. А з іншого боку, він побоюється, що такі повідомлення можуть бути сприйняті в Росії як початок політичної нестабільності», – підкреслює Воробйов.
Як сказала Катажина Квятковська-Москалевич, після виступу Путіна складається враження, що політична та економічна ситуація в Росії є куди гіршою, аніж можна було припускати. А його артистичне зітхання в кінці промови віддзеркалює незаплановану симптоматичність стану Росії.
Тарас Андрухович