Після тривалих консультацій країни ЄС однак погодилися запровадити секторальні економічні санкції проти Росії через роль Москви у дестабілізації економічної ситуації в Україні. Чи дії ЄС змусять Путіна схаменутися, і чи не вдарять рикошетом в європейську економіку? УСПР зібрала відповіді польських політиків та експертів на ці запитання.
Вперше від початку російської агресії у Криму та на сході України ЄС вирішив запровадити секторальні санкції проти Росії, або як їх ще називають – санкції третьої хвилі. Найбільші російські банки з часткою державної власності понад 50%, не зможуть позичати гроші за кордоном на довгий період, ЄС не буде продавати Росії нові технології у галузі енергетики та озброєння і продукцію подвійного призначення. Щоправда, ця норма не стосується раніше укладених контрактів – це була вимога Франції, яка таким чином однак зможе продати Москві десантні кораблі «Містраль». Економісти говорять, що у дворічній перспективі оголошені у вівторок в Брюсселі санкції обійдуться російському бюджетові у 100 мільярдів євро, тоді як економіки країн ЄС "заплатять" близько 90 мільярдів. При цьому, Росія більше втратить протягом другого року дії санкції, а ЄС - протягом першого.
Запровадження Європейським Союзом санкцій проти Москви рикошетом вдарить і в саму Євроспільноту, однак не можна було довше толерувати поведінку Кремля, тому введення подібних рестрикцій стало необхідністю, - так вчорашнє рішення послів країн-членів ЄС про запровадження третьої хвилі санкції проти Росії прокоментував радник президента Польщі Генрик Вуєц.
Політик наголосив, що історія вчить європейців - пасивне спостереження за діями агресора погано закінчується:
- Так було у випадку з гітлерівською Німеччиною, коли західні країни не змогли організувати рішучий спротив її діям, а це в результаті призвело до вибуху великої війни. Тому в цій ситуації ЄС не міг більше чекати.
На думку президентського радника, ухвалені у Брюсселі санкції є реальним знаряддям політики і змусять Владіміра Путіна припинити підтримувати бойовиків на сході України та дестабілізувати ситуацію країні. З іншого боку, Путін опинився у важкій ситуації: санкції змусять його відійти від неоімперської риторики, а це у свою чергу може не сподобатися його електорату.
Яцек Саріюш-Вольський, польський євродепутат від партії Громадянська платформа, пояснює, чому Євроспільнота так довго зволікала з запровадженням санкцій проти Росії:
- Найбільший вплив на прийняття рішення мали Німеччина, Франція, Британія та Італія. Жодна з цих країн не хотіла, аби рестрикції стосувалися її. Тепер санкції вдалося сконструювати так, що всі зазначені держави "заплатять" порівну, звідси можливість дійти згоди у цьому питанні.
Нові санкції проти Росії – це черговий крок до цілковитої ізоляції Росії на міжнародній арені, - так рішення Брюсселя прокоментував політолог Влодзімєж Марціняк з Варшавського університету:
- В російську економіку реально вдарила війна та зміна інвестиційного клімату всередині самої Росії. Європейські санкції є черговим фактором, який погіршує економічну ситуацію в Росії. Їх першочергове значення полягає в тому, що санкції демонструють зміну підходу до Росії та зміну моделі стосунків між Росією та її західними партнерами.
Головний економіст польського відділення банку Societe Generale Ярослав Янецький припускає початок господарчої рецесії в Росії через європейські фінансові рестрикції:
- В даний момент ми очікуємо, що зростання російського ВВП все-таки відбуватиметься зі знаком плюс. Але якщо європейські санкції будуть застосовуватися протягом довшого періоду, або якщо вони будуть ще більше загострені, то цілком можливо, що Росія опиниться на межі рецесії. А це в свою чергу може призвести до зростання градусу політичного напруження.
Професор Станіслав Ґомулка, головний економіст Business Center Club, наголосив на додаткових ефектах покарання Росії шляхом санкцій:
- Санкції вплинуть на доступ російських підприємців та олігархів до фінансових засобів. Можуть бути й подальші наслідки, не говорячи вже про падіння довіри до Росії, наслідки довготривалі та коштовні. Можна мати надію, що протягом найближчих місяців війна в Україні закінчиться. Але залишається питання – що Росія робитиме далі.
Тим часом у Польщі існують і побоювання щодо кроків Росії у відповідь. Тим більше, що про введення секторальних санкцій проти Москви у вівторок оголосив не тільки ЄС, а й США. Як відреагували на ці рішення у Москві – про це розповідає кореспондент Польського радіо Мацєй Ястжембський:
- Віце-прем’єр Росії Дмитрій Роґозін визнав американські санкції проявом нечесної конкуренції. На його думку, Вашингтон ввів санкції проти декількох галузей російської економіки, оскільки вони становлять загрозу для ворогів Росії. Голови найбільших енергетичних компаній, втім Ігор Сєчін з «Роснефти», вже доповіли, що готові миритися з рестрикціями. Хоч ніхто у Кремлі не говорить про це прямо, але існують підозри, що у відповідь на кроки Заходу Росія може обмежити імпорт харчової продукції з країн ЄС.
І дійсно – вже у середу Москва оголосила, що введе ембарго на польські фрукти та харчову продукцію ще з ряду європейських країн. Кремль натякає, що не збирається на цьому зупинятися. Щоправда, говорить головний економіст X-Trade Brokers Пшемислав Квєцєнь, навряд чи російські санкції будуть болісними для польсокї економіки:
- Росія вже не є для нас настільки важливим експортним ринком, як це було у 90-і роки. Зараз більшість польских фірм диверсифікували канали збуту продукції, переорієнтувалися на Захід. У масштабі всієї економіки Польща не відчує російські санкції, хоча, звісно, будуть і такі ніші, на яких болісно позначаться російські рестрикції.
Ще у вівторок уряди країн ЄС вирішили, що затвердять окреслені санкції письмово, без спеціального саміту. Очікується, що вже сьогодні-завтра комунікат про список санкцій буде опублікований в офіційному журналі ЄС, і тоді через 24 години вони набудуть чинності. Строк дії санкцій проти Росії - рік, але процес їх функціонування буде моніторуватися. У разі, якщо Росія продовжить дестабілізувати ситуацію в Україні, згадані обмеження можуть бути загострені – підтверджують дипломатичні джерела у Брюсселі.
О.Б.