Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про зміни в уряді. Зі своїми міністерськими портфелями попрощаються аж сім міністрів: міністра фінансів Яцека Ростовського заступить головний економіст банку ING Матеуш Щурек, міністра довкілля Марціна Королєца – Мацєй Ґрабовський. Анджей Бєрнат стане новим міністром спорту замість Йоанни Мухи.
Йоанну Клюзік-Ростковську призначено на посаду міністра національної освіти (досі на цій посаді була Кристина Шуміляс), а Лєна Колярська-Бобінська заступить Барбару Кудрицьку у міністерстві науки.
Міністерство транспорту, будівництва й водяного господарства об’єднано з міністерством регіонального розвитку, нову установу очолила Ельжбєта Бєньковська; вона також отримала посаду віце-прем’єра. Колишній міністр транспорту Славомір Новак подав у відставку ще раніше в зв’язку з т.зв. «годинниковим скандалом».
Депутат Європарламенту Рафал Тшасковський замінить Міхала Боні на посаді міністра адміністрації й цифрових технологій.
Прем’єр Дональд Туск каже, що намагається створити команду, котра відзначатиметься високими темпами роботи. Це пов’язано з необхідністю прискорення економічного розвитку і використання європейських фінансових ресурсів:
– Знаю, що це не звучить як сенсація, адже впродовж багатьох місяців я стараюсь про це говорити, щоб переконати поляків, наскільки великі шанси ми маємо в з’язку з отриманням європейських коштів, і в зв’язку з тим, що криза нас оминула: ми маємо шанс на справді великий підйом. Це шанс на черговий скачок, і для цього потрібна нова енергія.
Втім, опозиція критикує перебудову уряду: на думку Аркадіуша Мулярчика з партії Солідарна Польща, проведені зміни – це лише перестановка декорацій:
– Все це – лише велике ошуканство, пан прем’єр представив нам кілька нових імен, але це імена людей, що досі в жоден спосіб не були пов’зані з діяльністю міністерств, якими тепер керуватимуть. Це люди без жодного досвіду: не мають ані професійного, ані парламентарного досвіду, багато хто із них не працював у сеймових комісіях тієї галузі, яку тепер представлятимуть.
На думку заступниці лідера партії Право і справедливість Беати Шидло, ніщо не віщує, що новий уряд є урядом нової енергії:
– Передовсім, я дивуюсь тому, що свою посаду залишив дотеперішній міністр фінансів Яцек Ростовський, котрий, по-перше, не розпочав праці над проектом бюджету і над змінами в законі про публічні фінанси. Він відповідальний за негаразди у публічних фінансах, і це все викликає великі сумніви й занепокоєння.
Голова Парламентського клубу партії Право і справедливість Маріуш Блащак вважає, що позиція нового міністра фінансів Матеуша Щурека буде значно слабшою за позицію його попередника, і що передача повноважень міністра банківському аналітикові – це великий ризик:
– У Польщі слід змінити економічну політику. Але не в ліберальному напрямку, на який певно орієнтуватиметься колишній аналітик одного з найбільших у Польщі банків, а в соціальному напрямку. Не можна допустити, щоб зарплати у Польщі стали ще нижчими, а саме до цього провадить політика лібералів, що підвищують конкуренційність польської економіки шляхом зниження заробітних плат.
Одначе, члени владної партії значно оптимістичніше оцінюють заміну міністра фінансів. Депутат Громадянськорї платформи Якуб Шульц, член Сеймової комісії у справах фінансів, є високої думки про свого колегу і загалом чекає від змін скоріше користі, аніж шкоди:
– Це показує, що ми, з одного боку, відкриті на свіжі віяння, а з іншого боку – прошу пам’ятати про те, що міністр Щурек є дуже досвідченим фахівцем, якщо йдеться про ринок фінансів, якщо йдеться про макроекономіку.
А маршал сейму Ева Копач вважає, що реконструкція уряду відповідає планам Громадянської платформи на найближчі роки. Вона відкидає закиди, що заміна міністрів відбувається нашвидкуруч, адже Дональд Туск передбачав такі заміщення в середині каденції чинного уряду, й вони відповідають загальному курсу й стратегії владної пратії:
– В якому напрямку йтимуть зміни? Під ці зміни й плани підібрано відповідих людей, і саме цим пояснюється реконструкція. Під програму, яку прем’єр оголосить на найближчому загальнопольському з’їзді партії Громадянська платформа.
У своїх кріслах залишилися міністр культури Боґдан Здроєвський, міністр економіки Януш Пєхоцінський, шеф польських дипломатів Радослав Сікорський та міністр сільського господарства Марек Савіцький.
А один із польських міністрів, якого не торкнулися перестановки, Радослав Сікорський, в ефірі Польського радіо скоментував напружену ситуацію, що склалася в переддень підписання Угоди про асоціацію Європейського Союзу з Україною. Шеф польської дипломатії вважає, що українська влада не доклала достатніх зусиль:
– Я попереджав представників української влади на найвищих щаблях, щоб вони не робили того, що вони власне зробили. Тобто, щоб не залишали справи на останню мить. Я радив виконати умови підписання Угоди, щоби зараз, на фініші, ми могли говорити про те, як допомогти Україні у протистоянні політичному й економічному тиску з боку Російської Федерації. Вірменія вже піддалася цьому тискові, натомість Україна ще вагається. Втім, Україна вже припустилася значних помилок у цьому процесі, тому, якби я сьогодні мусив вгадувати, чи ми підпишемо у Вільнюсі Угоду, то, на мою думку, шансів менш ніж 50%.
На превеликий жаль, ситуація не може знайти вирішення шляхом перенесення дати підписання, зазначає Радослав Сікорський:
– Дві країни вже готові до парафування Угоди – це Молдова й Грузія. Президент Янукович обіцяв багатьом політикам, зокрема й мені, що виконає усі умови, які йому поставив Євросоюз. Це цілком очевидні умови: відхід від сталінської моделі прокуратури, демократизація виборчого права, питання про вибіркову відповідальність перед законом... Є великий поступ, і представників попереднього уряду вже звільнено. Але загалом справу залишено на останню хвилину, а в останню хвилину дуже легко помилитись. У понеділок відбулась остання зустріч європейських міністрів закордонних справ, на якій не було прийнято рішення про підписання Угоди, а також не визначено іншу дату підписання.
На думку Радослава Сікорського, тепер Україна мусила б докласти виняткових зусиль до того, щоб було скликано позачергову раду міністрів закордонних справ, на якій може бути визначено нову дату підписання Угоди про асоціацію.
Тарас Шумейко