Візит Владіміра Путіна до Києва з нагоди відзначення річниці хрещення Русі мав зміцнити російські впливи та відтягнути українські еліти від Брюсселя. Натомість розпочав новий період торговельних воєн між сусідніми державами. Чи охолодження відносин з Москвою вплине на поліпшення стосунків з Європою?
Приїзд російського лідера до України розглядався багатьма експертами як чергове запрошення для Києва долучитися до Митного союзу. Аби довести, як багато спільного мають російський та український народ, Владімір Путін та патріарх Кіріл, який також взяв участь у святкуванні 1025-ліття хрещення Русі, говорили про спільну історію, культуру, традиції. Віктор Янукович їх послухав, і назвав ідилічну спільну державу Українською Руссю. Мабуть, не тільки історичний сепаратизм не сподобався російським очільникам, бо церемонії закінчилися, і Росія розпочала черговий наступ на інтереси українського бізнесу. 29 липня російська санітарна служба заборонила імпорт продукції українського концерну "Рошен", що належить депутатові Петру Порошенку.
Як зауважив Кшиштоф Нєчипор, редактор Інтернет-порталу про країни Східного партнерства Eastbook.eu, польські медіа надавали візитові Путіна до Києва неабияке значення:
- Не маю сумнівів, що західні медіа, втім польські, зауважили візит російського президента до України як свого роду маніфестацію російських культурних впливів. Святкування хрещення Русі мало популяризувати ідею «русского мира» в Україні, звідси певне занепокоєння в Європі. Натомість пізніше польські журналісти та експерти зосередилися на холодному тоні розмов Януковича та Путіна. Інструменти зі сфери культури виявилися недостатньо ефективними, і Росія застосувала механізм зі сфери економіки, який, як відомо, більш відчутний.
На думку політолога Євгена Магди, охолодження російсько-українських стосунків варто було очікувати. Потрібен був лише привід:
- Я не погоджуюся, що російські еліти очікували зближення. Росія радше розраховувала на зближення. Але об’єктивних підстав для цього не було: риторика українських урядовців останнім часом була скерована на Європу. І президент, і члени уряду усіляко наполягали на пріоритетності європейського вибору. Перебування Владіміра Путіна в Києві: 15 хвилин розмови з Януковичем та година на круглому столі «Українського вибору» Медведчука – це такий «дембельський акорд» для російських зусиль відвернути Україну від процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Експерт вважає, що Росія поволі прощається з ідеєю залучити Україну до проекту Митного союзу. Хоча й планує надалі відстоювати свої інтереси через різноманітні євразійські проекти, подібні до того, яким зараз керує кум Путіна Віктор Медведчук. Євген Магда вагається, чи рішення про заборону на імпорт продукції "Рошен" до Росії готувалося заздалегідь, чи було прийнято експромтом, але наводить кілька цікавих фактів:
- Перше – це складні міжособистісні відносини між Медведчуком та Порошенком. Останній колись входив до фракції СДПУ(о), але у 2000 році вийшов з партії та почав створювати власний політичний проект. По-друге, Путін нарікає на скорочення товарообігу у першому кварталі цього року, але одночасно «ріже» позиції найбільшого експортера українських кондвиробів. Санкції проти "Рошену" – це економічний важіль у політичній грі.
Деякі українські інформресурси повідомляють, що у відповідь на санкції щодо "Рошену" українська влада почне наступ на російський капітал в Україні. Євген Магда цю теорію не підтримує: Україна наразі немає чим замінити російські інвестиції, хоча ввести симетричні санкції з політичної точки зору було би правильно.
В Брюсселі вже давно говорять, що Україна не має що запропонувати Європі перед підписанням Угоди про асоціацію в листопаді, окрім звільнення Юлії Тимошенко. Тепер же Київ більш рішуче відмежував від участі у проекті Митного союзу. Чи розрив з Москвою та свобода для Тимошенко заспокоять євросоюзних лідерів і Угода про асоціацію однак буде підписана? Публіцистка та ведуча програми "Студія Схід" на польському телебаченні Марія Пшеломєц припускає, що цього однак замало:
- Для Євросоюзу те, що Тимошенко випустять на лікування за кордон, це звісно додатковий аргумент. Але від України очікують передусім реформ законодавства, які дозволять допасувати його до європейських вимог, реального вирішення проблеми вибіркового судочинства, зміни виборчого права. Саме охолодження відносин з Москвою – цього замало. До того ж, Угоду то можуть підписати, але немає гарантії, що без реформ в Україні її ратифікують усі держави-члени ЄС.
Кшиштоф Нєчипор вважає, що звільнення Тимошенко та дистанціювання від Москви може б і вистачило, однак Віктор Янукович незважаючи на певну кризу у контактах з Росією сам не поспішає до Об’єднаної Європи:
- Таке враження з’являється, якщо придивитися до політики Януковича. Він затягує розмови і з Росією, і з ЄС до безкінечності. І тим дає обіцянки, і іншим. Українські політики зацікавлені в такому підвішеному стані, адже тільки він дозволить підтримати статус-кво. Рішучі кроки в бік Москви чи Брюсселю можуть зміцнити позиції опонентів Януковича зі сфери як політики, так і бізнесу. Думаю, українська влада максимально розтягне переговори з ЄС та з Росією, тому навіть в переддень саміту у Вільнюсі не буде відомо, чи Угоду про асоціацію підпишуть.
Євген Магда вважає, що на шляху до підписання Угоди про асоціацію з ЄС українське керівництво однак зробить ще кілька кроків: цілком імовірно, що вже у вересні будуть призначені перевибори у проблемних округах та вибори мера Києва. Але на подібний поспіх у справі реформи системи правосуддя однак очікувати не доводиться.
Допоки російський ринок закритий, "Рошен" обіцяє переорієнтувати свій експорт до Європи. Кшиштоф Нєчипор стверджує, що був би задоволений побачити українські цукерки у польських супермаркетах:
- Однозначно, і це без жодних сумнівів – якість українських кондитерських виборів є на порядок вищою ніж польських. Я вже багато разів був в Україні, пробував цукерки "Рошена", і можу це підтвердити. Якщо б "Рошен" вийшов на польський ринок – був би дуже радий.
Подивимося, чи так станеться. Поки що у Варшаві українську шоколадку в звичайному супермаркеті не купиш.
Олена Бабакова