Останніми днями увага всього світу знову прикута до Єгипту – після року перебування у президентському кріслі Мохаммед Мурсі, лідер Мусульманського братства, був відсунутий від влади. Чому в Єгипті знову неспокійно та як події в Каїрі можуть вплинути на міжнародну ситуацію – коментує Міхал Жаковський, публіцист Міжнародної редакції Польського радіо, багаторічний кореспондент в Єгипті та на Близькому Сході.
Пане редакторе, у світових медіа можна знайти різні назви для подій у Єгипті: нова хвиля революції, військовий переворот, переддень громадянської війни. Як Ви би назвали дії армії та демонстрантів, що призвели до відставки президента Мурсі?
- Думаю, що це великий бунт мільйонів єгиптян, який вирішили сказати «ні» тому, що відбувалося протягом останнього року. Після революції 2011-го року владу в Єгипті перейняла армія, котра далеко недемократичним способом провела однак демократичні вибори, на яких переміг Муххамед Мурсі. Мільйони невдоволених на вулицях сьогодні свідчать про те, що Мурсі не вдалося переконати суспільство у доцільності свого проекту реформ. Він не зміг виконати передвиборчу обіцянку – поліпшити умови життя двох третин єгиптян, котрі заробляють менш ніж 2 долари на день. У країні так і не вдалося відновити безпечну атмосферу. Останні парламентські вибори були визнані Конституційним судом нелегальними. Все це змусило людей вийти на вулиці. Політичні діячі, з якими я розмовляв, які 2 роки тому виступили проти режиму Мубарака, зараз так само розчаровані владою Мурсі. Ісламістична партія Мурсі Брати мусульмани намагалася запровадити елементи коранічного права до єгипетського законодавства, а оскільки Єгипет є світською країною – це теж викликало спротив. Мурсі ніколи не мав настільки високої підтримки, аби ввести авторитарне правління. Тому з точки зору єгиптян останні події можна описати так: армія з народом повалила режим потенційного диктатора.
Чи можемо сказати, що зараз спостерігаємо логічний розвиток тієї ситуації, що склалася в Єгипті після повалення режиму Мубарака? Адже за результатами президентських виборів Мурсі не мав виразної підтримки, а його ініціативи не розв’язали проблем, які існують в країні ще з 80-х років?
- Президент Мурсі зараз виправдовується, що хотів реформ, що він здобув владу на демократичних виборах, а йому не дали її реалізувати. Але економіка Єгипту перебуває в настільки поганому стані, що просто неможливо, аби одна людина за рік істотно покращила її кондицію. Тому теперішній розвиток подій є доволі логічним. Зв’язок між революцією на площі Тахрір в 2011-му році та маніфестаціями зараз забезпечує армія. Армія у свій час скинула короля з трону, донедавна всі президенти Єгипту це були військові. Армія в Єгипті це не тільки казарми, це зв’язки з промисловістю та туристичним бізнесом, підставою єгипетської економіки. І зараз вона показує, що є гарантом стабільності у державі. І що найцікавіше – має прибічників, хоча нещодавно на світло вийшли кілька справ, що сильно компроментують військових. Але зараз я бачу фото – винищувачі над площею Тахрір та натовп, який їх вітає. Армія знову «рятує» Єгипет.
Каїр, 3 липня 2013 р./ PAP/EPA/JUSTIN WILKES
Але армія в Єгипті це не абстрактна політична сила, вона завжди дуже персоніфікована. І зараз обличчям армії є генерал ас-Сісі. Що знаємо про нього як про політика?
- Абдель Фатах ас-Сісі це людина з так званої «нової роздачі». Він перейняв посаду міністра оборони та голови Вищої військової ради від авторитетного лідера, маршала Мухаммеда Тантаві. Рік тому Мурсі відсунув Тантаві, небезпечного конкурента, від влади, і на його місце запропонував молодшого ас-Сісі, людину з одного боку релігійну, а з іншого пов’язану зі світським режимом Хосні Мубарака. Хоча я сприймаю Коран в кишені ас-Сісі не стільки як символ глибокої релігійності, скільки як деталь до образу вірогідного державного діяча. Він не став пішаком у грі Мурсі, а показав ісламістам в Єгипті, що вся влада в країні досі належить армії. Це армія зараз буде контролювати перебіг президентських та парламентських виборів, і що найважливіше – реформу конституції. Можливо, ас-Сісі захоче так змінити основний закон, аби президент більше не міг призначати міністра оборони, контролювати бюджет тощо. Тоді найвищу влади у країні візьме на себе Вища рада військових сил. Про плани армії дізнаємося з декретів, що їх найближчими днями почнуть видавати.
Аналітики вже встигли назвати відставку президента Мурсі «найкращим з найгірших сценаріїв для Єгипту». Чи дійсно так є?
- Добре сказано – найкраще з найгірших рішень. Принаймні так це сприймає Захід. Президент США Барак Обама наразі не критикує дій армії. Він занепокоєний, чи це не призведе до диктатури, але готовий співпрацювати з генералами як законними представниками Єгипту. Штати радше прихильно дивляться на кінець правління Братів мусульман. Дуже задоволений Ізраїль – для Тель-Авіва Брати мусульмани асоціюються з проблемами у трансфері енергоресурсів через Синай та толеруванням підготовки терористичних груп на терені Єгипту. Свої привітання військовим одночасно відправили президент Сирії Асад та король Саудівської Аравії Абдулла. Чи єгиптяни будуть задоволені розвитком ситуації – покажуть вибори. Тоді, можливо, до влади дістануться сили, які взагалі відсунуть Братів мусульман на маргінес політичного життя. Це може спровокувати громадянську війну. Хоча наразі армія дієво протидіє збройному конфлікту, і я б не очікував протистояння найближчим часом.
Каїр, 3 липня 2013 р./ PAP/EPA/JUSTIN WILKES
Як зміна влади в Єгипті вплине на країни Північної Африки та Близького Сходу? Чи не спровокують дії військових чергової революційної хвилі в регіоні?
- Я нещодавно був у Марокко, країні яку не накрило хвилею Арабської весни. Там говорять так: в Єгипті придумують ідеї та спосіб їх реалізації, ми їх поправляємо та запроваджуємо в життя, тільки в більш спокійній атмосфері. Я переконаний – Єгипет це найважливіша країна у арабському світі. Після відставки Мурсі маємо уважно придивлятися до подій у Ємені, Тунісі, Лівії. Те, що до влади у Каїрі дісталися ісламісти, мало величезний вплив на всі країни, де присутні представники Братів мусульман. Тепер же вплив Братів мусульман в регіоні зменшиться. Цілком можливо, що спостерігатимемо хвилю повернення до влади «режимів полковників». Зараз добре видно, що ідеали Арабської весни викликають опір не лише в Ізраїлі та Саудівській Аравії, але в кожній арабській країні. Потрібний не прихід до влади конкретних політичних сил, а реформаторів. Допоки не буде реформ – у Північній Африці та на Близькому Сході завжди буде неспокійно.
Оцінкою подій в Єгипті з нами поділився Міхал Жаковський, колишній кореспонедент Польського Радіо у Єгипті, він особисто спостерігав за подіями на площі Тахрір у 2011-му році, президентськими та парламентськими виборами в республіці. Головна теза Міхала Жаковського – Єгипет потребує реформ, котрі, на жаль, не відбудуться так лагідно, як у Центральній Європі наприкінці 80-х років. «Солідарність», круглий стіл, повільна трансформація – для єгиптян це позавчорашній день. Вони потребують швидких модерних рішень. Як публікації на Твіттері, який так люблять маніфестанти з площі Тахрір.
Олена Бабакова