Без вільних та демократичних виборів немає мови про підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, – з цим твердженням погоджується абсолютна більшість європейських політиків. Аби перевірити, як проходить виборча кампанія до Верховної Ради, голосування і підрахунки його результатів, місії спостерігачів до України скеровують ОБСЄ, Європейська Комісія, Рада Європи та ряд інших установ. З метою збільшення ролі громадянського суспільства в діалозі Євросоюзу з Україною команди відправляють також неурядові організації. Проект Міжнародної громадської місії спостерігачів, партнером якого є Фундація Стефана Баторія, нещодавно представили у польській столиці.
В чому відмінність цієї місії від інших – пояснив голова Фундації Алєксандер Смоляр:
- Ця міжнародна місія є особливою через країни, які беруть у ній участь: Німеччина, Польща та Литва. З одного боку, це країни регіону Центрально-Східної Європи, з іншого – країни, які на власному досвіді знають, які наслідки можуть мати недемократичні вибори та брак демократії. Ми не маємо своїх кандидатів на цих виборах, але в нашому інтересі є те, аби в Україні державу будували демократи. Наші спостерігачі мають бути елементом об’єктивного, спокійного моніторингу виборчого процесу.
Про план місії спостерігачів розповів координатор Ярослав Доманський:
- Ця місія організована громадськими організаціями з трьох країн ЄС. До її складу входять експерти з Німеччини, Литви та Польщі. Наші представники вже перебувають у Києві, вони отримали акредитацію у Центральній виборчій комісії та встановили контакт з головними учасниками виборчого процесу, а також з іншими групами, які спостерігають за виборами. 10 довготермінових спостерігачів приїдуть до Києва у неділю, у понеділок відбудеться семінар, а у вівторок вони роз’їдуться по регіонах: до Львова, Тернополя, Одеси, Дніпропетровська та Харкова. За тиждень до голосування приїдуть також 150 короткотермінових спостерігачів, вони будуть працювати на території всієї країни.
Ця місія спостерігачів буде працювати за сценарієм місій ОБСЄ: по двоє експертів у кожному осередку, вони моніторуватимуть всі етапи виборчого процесу. Щотижня будуть висилатися звіти про перебіг кампанії. На підставі цих документів експерти, що перебувають у Києві, приготують два генеральні звіти, які будуть доступні громадськості. Наступного дня після голосування на прес-конференції координатори представлять попередні результати моніторингу. Остаточні результати будуть представлені у Варшаві під кінець листопада.
Важливість місії саме під час цих виборів підкреслив її патрон, колишній президент Польщі Алєксандер Кваснєвський:
- Мене перед виступом питали, які вибори в Україні не були важливими. Але протягом останніх 20 років не було неважливих виборів в Україні! Ця держава, на відміну від Польщі, досі визначається зі своєю стратегією та шукає місце у геополітичній системі. Актуальну ситуацію в Україні можу окреслити так: вона знаходиться всередині дуже небезпечного трикутника: з однієї сторони, власне, Україна зі своїми внутрішніми проблемами, з другої – Євросоюз, котрий, чесно кажучи, жодної ясної, конкретної стратегії у відносинах з Україною не має, а з третьої – Росія, яка має чітку стратегію – включити Україну до Євразійського Союзу. І розвиток виборчої ситуації в цьому трикутнику є непередбачуваним. Отже, наша місія буде діяти під час виборів до парламенту, які одночасно є геополітичним вибором для України.
Президент Кваснєвський наголосив, що українці самі мають вирішити: бути з Європою чи ні. Він вважає натуральним прагнення вступити до ЄС, але мати гарні відносини з Росією. Вже класичну українську дилему «Росія чи Європа» Кваснєвський підсумував так:
- Під час конференції в Ялті, котра закінчилася кілька днів тому, російські учасники дискусії дуже емоційно розповідали про те, що Росія сьогодні пропонує Україні love, тобто любов. Натомість Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, влучно відповів, що Європа може запропонувати Україні тільки law, тобто закон. І саме – сенс дилеми для українців це вибір між відчуттями та правом. А всі ми розуміємо, що любов сприймається легше, ніж правила. Я знаю, що пропозиція Європи це «тяжке домашнє завдання» для України, але одночасно її я вважаю кориснішою.
Незважаючи на численні запитання, Кваснєвський так і не зрадив деталей своєї місії до України, яку виконує на доручення Європарламенту разом з його колишнім головою Патом Коксом. Головна мета їх місії – моніторинг касаційного процесу у справі Юлії Тимошенко. Президент однак запевнив, що команда діє в кількох напрямках, і що попередній рапорт можна буде почути в Брюсселі 2 жовтня. Натомість Кваснєвський не обминув питання, що чекає Україну, якщо вибори не будуть вільними та демократичними:
- Ці вибори є дуже важливим тестом для України: чи готова вона прийняти європейські стандарти, чи ні? Якщо ці вибори пройдуть згідно з правом, будуть чесними та демократичними, то діалог Україна-ЄС продовжиться. Якщо ж, не дай Боже, вони такими не будуть, то відносини Києва та Брюсселя отримують важкий удар, і, не хочу бути песимістом, але тоді напевно діалог буде заморожений.
Ще більш категоричним в оцінці можливих результатів українських виборів виявився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський:
- Євросоюз тільки після досягнення реальних демократичних здобутків підпише та ратифікує з Україною Угоду про асоціацію. Янукович вже багато разів казав, що після виборів у жовтні сумніви європейців щодо міжнародної стратегії України зникнуть. Одночасно він говорить, що не хоче євроінтеграції за всяку ціну, в тому числі втручання ЄС у внутрішні справи України. Перебіг цих виборів окреслить фактичний вибір України. Будь-який сумнів у прозорості та демократичності виборів перекреслить європейські прагнення України.
Про те, що виборча кампанія відбувається зі значними порушеннями, вже сигналізують українські громадські спостерігачі: використання адмінресурсу, підкуп виборців та втручання правоохоронних органів мали місце десятки разів. І зараз все залежить від української влади – наскільки адекватно вона буде реагувати на зголошені правопорушення.
Олена Бабакова