У селі Єдвабне Підляського воєводства у вівторок, 10 липня, почалися пам’ятні заходи, приурочені до 77-их роковин масового вбивства євреїв у цій місцевості, яке, за інформацією Інституту національної пам’яті Польщі, вчинили місцеві поляки з ініціативи та з підбурюванням німців. Перед пам’ятником, що присвячений тим трагічним подіям, прочитали молитви за загиблими та поклали вінки.
У пам’ятних заходах взяли участь, зокрема, головний рабин Польщі Міхаель Шудріх, посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі, представники Канцелярії президента Анджея Дуди, білостоцького ІНП, духовенство різних віросповідань, представники Польської ради християн та євреїв.
Ізраїльська посол Анна Азарі під час заходів зазначила, що, попри розбіжності, «там напевно були вбиті сотні євреїв». Вона додала, що, як і щороку, на заходах немає представників Єдвабного.
Голова Варшавської єврейської релігійної громади Лєслав Пішевський сказав, що зустріч у тому місці передусім проводиться для того, аби «пам’ятати, що там сталося 77 років тому, коли єврейські жителі Єдвабного загинули від рук польських сусідів». «Ми приїхали до Єдвабного, тому що ми винні їм пам’ять, пам’ятаймо від імені єврейської громади», – додав він.
Незважаючи на багато років досліджень, що проводяться, зокрема, Інститутом національної пам'яті, до сьогодні невідомі імена тих, хто несе відповідальність за цей злочин. Серед істориків є розбіжності щодо оцінки тих подій.
Нагадаємо, 10 липня 1941 року у селі Єдвабне євреїв зібрали на міському ринку. Групу з 40-50 чоловіків змусили зруйнувати пам'ятник Леніну. Потім їм наказали нести фрагмент розбитого пам'ятника через ринкову площу в бік клуні. Як загинули чоловіки з цієї групи – невідомо, їхні тіла були скинуті в загальну могилу. Потім групу з понад 300 жінок, дітей і людей похилого віку закрили в стодолі і спалили живцем. Причому, як стверджує слідство Інституту національної пам'яті, частина жертв загинула за нез'ясованих обставин.
За оцінками польського Інституту, злочин було скоєно під тиском німців (за словами свідків, 10 липня 1941 року в Єдвабному перебували декілька німців у військовій формі). Водночас історики зазначають, що виконавцями злочину було приблизно 40 жителів Єдвабного та околиць.
Спочатку відповідальність за злочин поклали на німецьких загарбників. Ситуацію змінила публікація у 2000 році книги історика Яна Томаша Ґросса «Сусіди», в якій він написав, що масове спалення євреїв 10 липня 1941 було скоєно місцевими жителями без німецької допомоги. За версією Ґросса, кількість загиблих євреїв склала приблизно 1600 осіб. У 2001 році президент Польщі Алєксандер Кваснєвський вибачився перед євреями від імені польського народу.
PAP/В.П.