У місті Самбір Львівської області хочуть відкрити Меморіальний парк «Пам'ятай», перший спільний пам'ятник жертвам нацизму, комунізму та новітнім Героям. Ідею створити такий меморіал вже десять років розвиває ініціатор проекту, громадянин Канади Марк Фрайман, пише портал gazeta.ua з посиланням на «Львівський прес-клуб».
У роки Другої світової війни на старому єврейському цвинтарі у Самборі нацисти масово розстрілювали мирне населення. Батькам Фраймана вдалося вижити і вони емігрували.
«Це старовинне єврейське кладовище. І більшість тих, кого тут убили під час війни, були євреями. У квітні 1943 року 1200 єврейських чоловіків, жінок та дітей було зігнано на цей цвинтар і розстріляно. Всіх їх поховали у величезній братній могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 році тут було розстріляно 17 українських борців з нацизмом. Також там знайшли свій останній спокій у липні 1945 року єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх там знайшли і знищили. Разом з тими українцями, які переховували ці єврейські родини. Крім того, там поховані поляки і роми, яких знищили нацисти», – розповів Марк Фрайман.
У 2008 році канадець приїхав на цвинтар і був вражений занедбаним станом могил. Він створив благодійний фонд і вирішив зайнятися спорудженням меморіалу. Його перша зустріч з місцевою владою Самбора була невдалою. Чиновники не захотіли його слухати. Перемовини з місцевою громадою тривали десять років. Теперішній міський голова Самбора зацікавлений у створенні пам'ятного місця.
«Проект підтримали також патріархи українських церков. Від самого початку його підтримував і Любомир Гузар. Він писав листи, в яких висловлював свою думку про необхідність цього меморіалу. На жаль, його не дуже слухали», – повідомив священик УГКЦ з Канади отець Петро Галадза.
Крім бюрократичної тяганини, учасники проекту зіткнулися з іншими перешкодами. На єврейському цвинтарі були поховані загиблі інших національностей. Тому місцеві активісти встановили на цвинтарі три хрести у пам'ять про розстріляних вояків ОУН.
Перед архітекторами і авторами проекту Міріам Гусевич та Пітером Майлсом постало завдання поєднати у своїй пропозиції те, що ніколи не було поєднуване. За єврейськими канонами, на єврейському кладовищі не може бути символів інших релігій.
Архітектори кажуть, що їхнім проектом передбачене збереження всіх пам'ятників та пам'ятних знаків, які вже там встановлено. Марк Фрайман сподівається, що вже цього року на цвинтарі розпочнуть роботи.
Нагадаємо, у Канаді планують відкрити Монумент пам'яті жертв комунізму з ініціативи польської, української і в'єтнамської діаспори.
pressclub.lviv.ua, gazeta.ua/Т.А.