Національні меншини опрацювали «Книгу добрих практик»

Організації, які представляють національні меншини, у «Книзі добрих практик» звертають увагу на зміни, що відбулися останнім часом. Наводяться позитивні приклади – зокрема в таких містах, як Краків, Вроцлав, Познань, Ґданськ та Люблін. Серед найбільших проблем вказано відсутність довіри та спілкування.

Співавтор проекту Пйотр Квапісєвич з Єврейського товариства «Чулент» зазначив, що великі міста почали роботу над стратегіями співпраці. За його словами, існують дві моделі співпраці: інтеграційна модель, яку вводять, наприклад, у Ґданську, та модель рівності, тобто ширший погляд на управління різноманіттям. У цьому випадку певні дії почали реалізувати такі міста, як Люблін, Краків та Вроцлав.
Заступниця речника громадянських прав (омбудсмена) доктор Сильвія Спурек сказала, що «Книга добрих практик» – це відповідь на проблеми, які з’являються: посилення настроїв «проти» кожного, хто є іншим – по-іншому виглядає, чия поведінка є іншою, хто говорить іншою мовою. Експертка заявила, що надходить дедалі більше скарг.

Як додала Анна Зєлінська з Єврейської релігійної громади у Варшаві, все залежить від конкретної людини, яку ми зустрінемо в управлінні.

Олександра Запольська з Фонду «Зустріч», представниця української громади в Польщі, звернула увагу, що протягом останніх трьох років помічається зміна у співпраці із самоврядуваннями, перш за все в сфері інформаційних консультацій, які стосуються, зокрема, трудового права.

Автори «Книги добрих практик» підготували анкети для різних органів самоврядної і державної адміністрації та організацій, що діють на користь меншин.

IAR/Н.Б.