Явище пропаганди в країнах Центрально-Східної Європи і пов’язані з цим загрози обговорювали в Академії військового мистецтва у Варшаві. Головним організатором конференції був доктор Єжи Тарґальський – політолог, історик, голова Осередку досліджень пострадянського простору в Академії військового мистецтва. Відкриваючи концеренцію, науковець підкреслив, що російські дезінформаційні і пропагандистські дії успішно поширюються на країни колишнього совєтського блоку.
На думку доктора Єжи Тарґальського, росіяни більше інвестують в інформаційну війну і надають їй більшого значення, ніж збройним діям. «Це, просто, більш окупається, є більш ефективним», – сказав він Польському радіо для закордону.
«Коли на тебе нападають, ти включаєшся і переходиш у наступ. Тепер ми постійно чекаємо, а росіяни нападають. У деяких ситуаціях, якщо пропустиш перший хід, не матимеш наступного», – сказав порталові niezalezna.pl учасник конференції, професор Вільяр Веебель з Естонської Академії військового мистецтва.
Під час лекції ви згадали, що в інформаційній війні з Росією ми надалі є стороною, яка реагує, і пора перейти в наступ. Проблема в тому, що в Польщі, якщо хтось скаже про наступальні дії стосовно Росії, його негайно виключають із публічних дебатів і йменують «безумним» або «русофобом». Чому це так?
Професор Вільяр Веебель: Це пов’язане, зокрема, із системою службового підвищення в державній службі. Подібно, як у Польщі, так і в Естонії серед державних чиновників панує переконання, що вони просуватимуться вище, якщо не зроблять помилки. А помилок не припускається той, хто нічого не робить. У зв’язку з цим, якщо я бачу російську атаку, не приступаю до боротьби і маю надію, що хтось інший з нею впорається. Це – старе мислення. У нинішній системі не нагороджуємо людей, які беруться за боротьбу. Ми повинні змінити цю модель мислення; активність повинна бути цінністю, а якщо хтось порушує принципи, мусить нести наслідки. У цей момент боягузи виграють більше, ніж ті, що є активними і не бояться почати боротьбу.
По-друге, ми повинні позбутися мислення, що гра в шахи – це щось погане. Нормально є так, що коли на тебе нападають, ти приступаєш до обміну і переходиш у наступ. Тепер ми надалі чекаємо, а росіяни нападають. У деяких ситаціях, якщо ти пропустиш перший хід, не матимеш наступного. Це як з кібербезпекою. Після першого удару в твою систему, в більшості випадків, вона неспроможна далі працювати.
Дивлячись на довжину кордонів Естонії з Росією або Польщі з Росією, ми не можемо дозволити собі вигоди чекати наступу. Це так, наче важкоатлет б’є дитину. Для нас єдина річ, яку ми можемо зробити, це змінювати мішень, ухилятися від удару і атакувати раптово. Поки Путін при владі, немає надії, що Росія зупиниться. Ми повинні усвідомлювати, що їхньою остаточною метою є вдарити нас.
niezalezna.pl/radiozagranica.pl/Н.Б.