У Польщі почастішало випадків мови ворожнечі стосовно меншин

Поляки щораз частіше декларують, що зіткнулися з мовою ворожнечі. Це стосується так Інтернету, як і телебачення. Такий висновок приніс рапорт «Мова ворожнечі, мова презирства» Фонду Баторія і Центру дослідження упереджень Варшавського університету. Результати оприлюднено в Бюро Речника громадянських прав.

Цьогорічні дані порівнювалися з результатами 2016 та 2014 років, щоб встановити, якою мірою події останніх років вплинули на позицію поляків стосовно мови ворожнечі. Як виявляється, торік найчастішими адресатами таких стверджень були біженці, геї та мусульмани. До ворожих стверджень відносно біженців вдалася одна четверта дорослих учасників опитування, у випадку молоді – 40 відсотків.

Речник громадянських прав Адам Боднар оцінює, що це серйозна проблема: «2014 року ми, практично, не обговорювали мови ворожнечі стосовно мігрантів та біженців. Тепер це стає однією з найбільших суспільних проблем, про це, зрештою, свідчать випадки побиття, що трапляються на вулицях польських міст. Це підтверджує контакт (...) особливо з мусульманською громадою».

У рапорті поставлено запитання про позицію щодо мови ворожнечі, адресованої десяти меншинним групам – зокрема мусульманам, гомосексуальним особам, євреям, українцям та біженцям.

Професор Міхал Білєвич із Центру дослідження упереджень Варшавського університету пояснює, що меншини в суспільстві набагато більш наражені на наслідки ворожого ставлення, ніж більшість, яка почувається більш упевненою.

Як додав речник громадянських прав, мова ворожнечі в Інтернеті щораз частіше стосується також представників більшості – наприклад, католиків у Польщі.

У дослідженні взяло участь майже 700 осіб віком 16-18 років і понад 1050 дорослих поляків.

IAR/Н.Б.