Сейм Республіки Польща збирається встановити 11 липня Національним днем пам’яті про Жертви геноциду, який скоїли українські націоналісти щодо мешканців ІІ Речі Посполитої. Такий запис введено до змісту ухвали, яка стосується волинського злочину. У першому читанні запис затвердили дві сеймові комісії – Зв’язку з поляками за кордоном та Культури і засобів повідомляння.
Підставою ухвали визнано проект Права і справедливості. Документ, поповнений описом історичного контексту, торкається злочинів 1943-45 років. Як наголошується в ухвалі, під час Другої світової війни на так званих кресах, тобто окраїнних територіях тодішньої Польщі, змагалися два тоталітаризми – німецький із совєтським. Діяльність ІІІ Рейху й Совєтського Союзу сприяла розбурхуванню ненависті на національному й релігійному підґрунті. В ухвалі згадуються даремні спроби представників польської підпільної держави порозумітися з українськими організаціями.
У затвердженій комісіями у першому читанні ухвалі зазначено, що в липні 1943 року надійшла кульмінаційна хвиля злочинів, яких допустилися ОУН, УПА та СС Галичина. У результаті геноциду у 1943-45 рр. убито понад сто тисяч громадян Речі Посполитої.
Сейм, водночас, висловлює пошану польським формуванням, – серед іншого Армії крайовій, – які заступалися за цивільне населення. Своєю ухвалою Сейм наголошує на ролі, яку виконали кресов’яни та інші особи – вони десятками років добивалися правди про геноцид і плекали пам’ять про убитих, прийнявши собі за настанову такі слова: «Не помсти кличуть – про пам’ять жертви прохають».
Як зазначається у затвердженій в першому читанні ухвалі, у волинській різні гинули представники й інших націй, також українці, які ставали на захист жертв. Сейм таким людям висловлює вдячність і закликає президента віддати їм честь та нагородити державними відзнаками.
Водночас, – написано в ухвалі, – нагадуючи про злочини українських націоналістів, не можна промовчувати польських акцій відплати, у яких також гинуло цивільне населення.
Ухвала висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішнім агресором за соборність та незалежність, а також наголошує: виключно правда – це шлях, що веде до поєднання.
Друге читання ухвали відбудеться під час пленарних засідань, бути може, вже у середу 20 липня.
IAR/В.Б