Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що прямої загрози з боку Росії щодо членів альянсу немає. Однак він запевнив, що НАТО продовжуватиме посилювати східний фланг, при цьому зберігаючи діалог з Москвою.
«Ми не бачимо загрози з боку Росії щодо будь-кого з членів НАТО, у тому числі щодо країн, котрі розташовані на східному фланзі», – заявив Столтенберґ під час свого виступу перед представниками аналітичного центру Atlantic Council у Вашингтоні.
«Ми спостерігаємо зараз все більшу рішучість Росії, яка несе відповідальність за агресію в Україні і має намір використовувати військову силу. Вона готова витрачати великі кошти не лише на розбудову свого війська, але теж на його використання, аби залякати сусідів і змінити кордони в Європі», – наголосив він.
Столтенберґ визнав, що дії Росії є тривожними, але водночас підкреслив, що НАТО гідним чином на них відповідає, «здійснюючи найбільше зміцнення оборонних здатностей від часів завершення холодної війни». Генеральний секретар альянсу нагадав, що нещодавно НАТО не мало своїх військ на східному кордоні, однак нині там розташовані ротаційні війська; крім того альянс посилив теж свою готовність до швидкого перекидання більших сил до Східної Європи у випадку можливої загрози.
«Ми гарантуємо безпеку країнам Балтії та усім членам НАТО завдяки розташуванню там сил альянсу», – додав Єнс Столтенберґ. Водночас він застеріг, що НАТО «не бажає ворожнечі» і буде «уникати нової холодної війни з Росією. Генеральний секретар запевнив, що альянс зацікавлений у «більш конструктивній співпраці» з Москвою. При цьому він підкреслив, що НАТО має залишатися сильним, щоб бути в змозі визначити підґрунтя політичної співпраці з Росією.
Єнс Столтенберґ нагадав, що від часу анексії Криму Росією в 2014 році НАТО організувало два засідання Ради НАТО–Росія. «Співпраця призупинена, однак діалог продовжується», – наголосив він. На сьогодні перемовини з Москвою продовжуються для того, щоб визначити нові завдання засідання Ради НАТО–Росія. «Сподіваюся, що ми знайдемо спільну мову та організуємо таку зустріч. Для мене діалог не є проявом слабкості, а сили», – наголосив генеральний секретар НАТО.
На запитання про те, чи під час саміту альянсу в липні у Варшаві будуть прийняті рішення про посилення східного флангу НАТО, Столтенберґ нагадав, що міністри оборони країн НАТО ще в липні 2015 року прийняли рішення про збільшення військової присутності в країнах Балтії, Польщі і, можливо, також в Румунії та Болгарії.
«Ми ще міркуємо над тим, у якому масштабі це посилення має відбутися. Але наша мета – це багатонаціональні сили, які чітко сигналізуватимуть про те, що напад на одну з країн Балтії або одну з країн НАТО означатиме відповідь усього альянсу», – наголосив Єнс Столтенберґ.
PAP/Т.А.