Польща і країни Балтії підписали історичну газову угоду

У Брюсселі підписано угоду про будівництво газопроводу між Польщею ти Литвою. Магістраль має значно посилити у майбутньому енергетичну безпеку усіх трьох країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії.

Свої підписи під договором про підтримку від Європейського Союзу та розподіл фінансування підписали представники компаній-операторів, а прем’єрка Польщі Ева Копач та президент Литви Далія Ґрибаускайте, прем’єр Латвії Лаймдота Страуюма і прем’єр Естонії Тааві Ройвас підписали політичну декларацію.

«Це прорив, історичний момент», - заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, коментуючи підписання угоди. Він наголосив, що цей документ посилить енергетичну безпеку в регіоні. «Це перший інфраструктурний проект, який з’єднає країни Балтії із рештою Європи. Це більше, ніж просто газове з’єднання між країнами. Це кінець енергетичної ізоляції країн Балтії та довготривалої залежності від одного постачальника газу», - сказав глава Єврокомісії.

Газопровід довжиною 534 км має з’єднати країни Балтії із рештою держав Спільноти. Нині три держави, які називають «енергетичним островом», відрізані від газотранспортних магістралей на континенті і залежать, в основному, від постачань з Росії. Нова газова гілка повинна цю залежність значно зменшити.

Підписання цієї угоди – це реалізації намірів створення енергетичного союзу в Європі. Однак, перемовини у цьому питанні проходили складно і держави вели суперечку на тему фінансування. Країни Балтії, які є головними одержувачами визначених вигод, домагалися від Польщі більшого вкладу. Варшава не хотіла погоджуватися на це, бо економічно цей проект не є вигідним для поляків.

Врешті, перемогла політика, а Європейська комісія виділила майже 560 млн. євро на пріоритетні проекти і погодилася на підтримку з бюджету ЄС.

Відтак, Брюссель профінансує інвестицію майже наполовину, 120 млн. євро надасть Польща, а решту заплатять країни Балтії.

IAR/Т.А.