Близько 100 колишніх полонених німецьких концтаборів спільно з президентом Польщі Броніславом Коморовським поклали вінок із біло-червоних гвоздик до Стіни Смерті в Аушвіці.
Усі зайшли на терен колишнього концтабору через головну браму із написом «Arbeit macht frei». Йшли у тиші та роздумах. Багато колишніх польських в’язнів мали на собі характерні хустки із біло-синіми смужками, що нагадують концтабірні пов’язки.
300 колишніх в’язнів та 49 закордонних делегацій бере участь в урочистостях у колишньому нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау. Загалом, сьогодні у цьому трагічному місці перебуває 4 тисячі осіб.
Рівно 70 років тому солдати Червоної Армії зайшли у табір та визволили його з рук гітлерівської армії.
Колишні в’язні називають Аушвіц «пеклом на землі». Більшість з них, котрі беруть участь в урочистостях – це поляки та ізраїльтяни. Серед них – багато євреїв польського походження. Один з них, Давід Вішня народився у Сохачеві, а в концтабір попав ще підлітком. Після війни емігрував у США.
Сьогодні Давід Вішня має 89 років. Як каже, джерелом зла під час війни була пропаганда Гітлера у Німеччині. «Як можна задурити настільки освічений народ, якими були німці, аби допровадити до такого жаху в Аушвіці? Але чи означає це, що ми звинувачуємо увесь народ? Безумовно, ні. Навіть серед „СС” були порядні люди. Вони прийшли в табір, бо хотіли уникнути заслання на російський фронт», – підкреслив він.
Давід Вішня вважає, що джерелом антисемітизму є відсутність знань та невіра в Бога. «Якщо не віриш у щось вище, якщо робиш себе головним над усіма, зневажаєш людей навколо, то це початок клопотів та неприємностей для тебе», – говорить колишній ув’язнений.
Серед осіб, що супроводжували президента Польщі біля Стіни Смерті, була і Сабіна Навара. «Я тут, аби переказати, що тут сталося, аби ніхто не зміг цього фальшувати. Ми намагаємося нагадувати, що відбувалося насправді. Я щаслива, бо маю 92 роки і живу, хоча в таборі Аушвіц провела 3,5 року. Я б могла багато оповісти, однак я дуже зворушена», – сказала вона.
Колишній в’язень Єуґеніуш Домбровський потрапив у концтабір з Варшави. «Пригадую, що зупинився перед бараком. Я плакав, бо нас із матір’ю розділили. Раптом я побачив чоловіка, котрий біг. Він добіг до високовольтних дротів, якими йшла напруга, і кинувся на них. Потім впав на землю. Дехто втрачав тут розум і так закінчував життя. Так тут було», – згадував він після покладання квітів.
Варшав’янин Яцек Зєлінєвич підкреслив, що тільки колишні полонені знають, яким місцем був табір. «Можемо розповідати, але це все одно важко зрозуміти. Для мене найжахливішим був вигляд єврейських дітей, котрих вели у газову камеру. Усі інші моменти нічого не варті у порівнянні з тим», – сказав він, плачучи.
Білоруска Алєксандра Коральова приїхала на урочистості з Молдови, де зараз мешкає. До Біркенау німці привезли її з сім’єю. «Я приїхала сюди сьогодні, аби вшанувати пам’ять про тих, хто загинув, у тому числі мою сестру. Хочу переказати все, що пережила тут, моїм онукам. Хочу всім сказати, що тут відбулося, аби в жодній іншій країні світу цього ніколи не повторилося», – сказала вона.
Серед присутніх був також американський режисер Стівен Спілберґ, який в 1993 році у Польщі знімав оскароносний фільм «Список Шиндлера». Як сказав, тільки тоді повністю зрозумів, що означає його єврейське походження. Режисер наголосив, що урочистості в колишньому концтаборі повинні стати уроком для усього світу. Дивлячись на колишніх в’язнів можна усвідомити, як треба боротися з антисемітизмом, а також із релігійними фанатиками та екстремістами, які сьогодні загрожують безпеці світу.
Стіна Страти, що називається також Чорною Стіною або Стіною Смерті, знаходилася на подвір’ї 11-ого Блоку. Від осені 1941 року есесівці протягом 2-ох років здійснювали перед нею страту через розстріл. У такий спосіб вони вбили тисячі осіб, в основному поляків. Стіна була демонтована німцями в лютому 1944 року. Сьогодні в цьому місці знаходиться її копія.
IAR/PAP/Т.А.