Сенатська законодавча комісія рекомендує прийняти резолюцію, яка була створена на основі двох проектів: Громадянської платформи та Права і справедливості.
У цій резолюції, прийнятій у 70-ту річницю Волинської трагедії, Сенат має вшанувати пам’ять усіх жертв масових убивств на Волині. Таку резолюцію підтримають сенатори Громадянської платформи.
Тим часом, як повідомив сенатор Анджей Матусєвич – фракція Право і справедливість буде голосувати за свій проект резолюції, який передбачає, що 11-е липня стане Днем пам’яті мучеництва кресов’ян.
– Увесь спір стосується того, чи ця резолюція має бути черговою інцидентальною резолюцією, тобто резолюцією прийнятою з нагоди 70-их роковин трагічних подій на Волині, чи теж вона має встановити День пам’яті мучеництва кресов’ян, так, щоб раз і назавжди вирішити це питання, і щоб кресов’яни мали свій день, – сказав Анджей Матусєвич.
Проти резолюції партії Право і справедливість будуть голосувати сенатори Громадянської платформи. Чому? Тому, що як говорить Лукаш Абґарович – мучеництво кресов’ян (тобто мешканців східних польських етнічних меж, так званих кресів – ред.) – це не лише злочин скоєний на Волині.
– Кресов’ян убивали і вивозили в період Радянського Союзу. Поляків на кресах убивали ще раніше, наприклад під час ліквідації Мархлевського польського національного району – це не є справа лише цієї однієї трагедії. Отже, коли ми говоримо по мучеництво – то це значно ширше поняття, а тут лише один з відрізків терпіння поляків на кресах, – заявив Лукаш Абґарович.
У проекті, який рекомендує законодавча комісія, згадуються події 1943 року. «Убивства і знищення всіх слідів польської культури тривало до 1945 року, їх жертвою стало близько 100 000 поляків. Організований і масовий характер цих злочинів і супроводжуючі їх звірства надають операції риси етнічної чистки з ознаками геноциду» – пишуть сенатори.
В обох текстах є запевнення, що поляки прагнуть примирення і дружби з українцями. Є там також твердження, що справжнє примирення, однак, можна побудувати лише на правді і взаємному засудженні злочину.
Цього року виповнюється 70-річчя Волинської трагедії. Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду».
Л.І./IAR