Родинні альбоми, а в них чорно-білі світлини прадідів, документи та навіть намальоване генеалогічне дерево. Це все доводить, що Клементина Воль має єврейське коріння. Клементині 25 років, вона має руде кучеряве волосся, і очі її блищать, коли вона з ентузіазмом розповідає про своїх родичів:
– Я завжди знала, що батько мого батька єврей. Він в якийсь момент навіть вчився на рабина. При народженні отримав ім’я Ізраель Крайдлер Вельвель. Його батьки побралися за релігійним єврейським обрядом, але з часом такі шлюби були анульовані, тому мусили взяти цивільний шлюб. Прізвище теж треба було змінити, бо держава його не визнавала, тому мій дідусь взяв дівоче прізвище матері – Воль. Отже наша родина зараз називається не Крайдлер, а власне Воль.
Клементина зростала, знаючи про своє єврейське походження, тому цікавилася єврейською культурою. Але заледве кілька років тому, коли стала більше дізнаватися про історію родини, вона почала серйозно цікавитися іудаїзмом. Сьогодні Клементина з гордістю показує генеалогічне дерево роду. Як виявилося, її пращури походять з коліна Левітів – одного з найстарших та найшанованіших єврейських родів, які згадуються в Торі. Насправді – прізвище Леві або Левіт можна зустріти в усіх країнах світу, в Польщі воно також доволі популярне.
– Про своє єврейське походження я знаю з шести років. В якийсь період життя я почала інтенсивно збирати інформацію про те, з яких земель походить моя родина, і стала робити генеалогічне дерево. Тоді виявилося, що моя бабуся, тобто мама моєї мами, походить з роду Левицьких. На початку я не побачила в цьому нічого дивного, думала, що це просто дрібний польський шляхетський рід. Натомість коли порушила цю тему в єврейському середовищі, то дізналася, що Левицький це значить з коліна Левіт, і що більшість Левицьких в Польщі є євреями.
На підставі знайдених документів Клементина записалася до єврейської спільноти в Польщі. Міхал Клайман є координатором Центру суспільного розвитку єврейської релігійної громади в Варшаві, до якої належить Клементина. Він також є одним з фундаторів реформістської синагоги в польській столиці.
– Єврейські релігійні громади – гміни – в Польщі об’єднують усіх євреїв чи осіб єврейського походження на терені даного міста. Нас визнає польська держава, і ми є безпосередніми продовжувачами традиції тих єврейських релігійних громад, які існували у Польщі перед Другою світовою війною. Членом нашої громади може стати кожний, хто має принаймні дідуся єврея, тобто одну четверту у другому поколінні, та не визнає іншої релігії. Ми не вимагаємо декларації віри в Бога чи дотримування правил іудаїзму. Раніше, протягом довгого часу, єврейські релігійні громади в Польщі запрошували до співпраці тільки рабинів, які представляли ортодоксальну течію іудаїзму, але інші течії іудаїзму є також важливими й так само істотними для єврейських релігійних громад в Польщі.
Власне ті другі й опікуються реформістською синагогою у Варшаві. Ця ініціатива діє протягом декількох років, і народилася під час однієї з вечер світських діячів спільноти.
– Для членів громади, а також для осіб, які б хотіли стати членами громади, але не знаходили себе в рамках ортодоксального іудаїзму, ми на початку організовували спеціальні вечері. Ця ініціатива добре розвивалася, і під час з’їзду членів громади було ухвалене рішення, аби запросити до нас рабина Стаса, який є рабином реформістським. Рабин Стас походить з Узбекістану, і має польське та єврейське коріння. Іудаізм реформістський є взагалі, можна так сказати, більш ліберальним від ортодоксального. Тобто їмо кошерну їжу, але не таку кошерну, як в синагозі чи в ортодоксальних родинах. Переважно готуємо вегетаріанські страви. Маємо різні освітні курси, а також курси гіюру – це спеціальний обряд, який мають пройти ті члени громади, які не мають матері-єврейки, або люди з-поза громади, які б хотіли приєднатися до іудаїзму.
Практично щоденно в гміні проводяться заняття, присвячені іудаїзму, його історії, народові Ізраїля та сучасній державі Ізраїль. Окрім того, часто проводяться екскурсії до місць єврейської історії та програми міжнародного обміну. Наприклад, в останньому шабаті брала участь група молодих людей з Вісконсину.
Клементина поки що не знає добре івриту, тому їй поки важко повноцінно брати участь в молитовному житті гміни. Однак вона активно займається реорганізацією життя громади, організує зустрічі, лекції та концерти сучасної єврейської музики. Власне це, а також усвідомлення собі спільних коренів, найбільше сьогодні цікавить молодих євреїв в Польщі, – зізнається вона.
Центр Моісея Шорра оцінює, що в Польщі на сьогодні проживає близько 100 тисяч євреїв, проте безпосередньо з єврейською культурою та іудаїзмом пов’язані лише 30 тисяч. Великі фестивалі єврейської культури щороку проходять в Кракові та Варшаві. Польща є однією з небагатьох країн світу, де кількість євреїв зростає – все більше молодих людей відкривають своє походження та висловлюють бажання дотримуватися єврейських традицій.
Підготувала Олена Бабакова