Проект «Інкубатор мігрантських ініціатив» - це майстер-класи та зустрічі, присвячені різній тематиці. Проект реалізується Клубом українських жінок і адресований, передусім, мігранткам, котрі у Польщі ще не зуміли знайти «своє місце».
Саша Іванюк, Клуб українських жінок: Перша зустріч була присвячена тому, щоби зрозуміти потреби наших учасниць. На підставі цих розмов було опрацьовано план занять. Наприклад, у нас був майстер-клас «Особисті компетенції», на якому учасниці дізнавалися, як визначити свої сильні сторони, як правильно проходити співбесіду. Буде зустріч «Як правильно написати резюме». Ми теж говоримо про стрес, як подолати стрес під час розмови з роботодавцем, взагалі – у новій ситуації переїзду до іншої країни. Проведемо теж майстер-клас про права і обов’язки мігрантів, виявляється, багато людей не знають про свої обов’язки, і тому навіть не можуть себе впевнено почувати в різних ситуаціях. Також ми запланували цикл зустрічей з жінками, котрі «себе знайшли» у Польщі. Йдеться про жінок, котрі методом спроб і помилок вийшли на таку дорогу, яка їм відповідає. Такі зустрічі дуже надихають.
Зузанна Вуйцінська, тренерка: Зміна місця проживання, зміна країни проживання пов’язана з такими проблемами як мовний бар’єр і труднощі з пошуком праці. Учасниці майстер-класу мають оцей спільний досвід переїзду до іншої країни. З одного боку, це група жінок, які не були досі між собою знайомі. Але під час занять виявилося, що учасниці мають дуже схожий досвід і можуть одна одну підтримувати, тому що долають той самий шлях. Одні перебувають на початку цього шляху, інші – на його кінці, і можуть вже давати поради, які його пройти безболісно. Крім цього, жінки переконалися, що вони не є самотніми із цими своїми проблемами та перешкодами.
Ганна Генералюк, учасниця «Інкубатора мігрантських ініціатив»: На заняттях спілкування відбувається польською мовою. Це дуже цікавий момент, тому що я спостерігаю, як багато дівчат спочатку соромилися розмовляти польською мовою, їм здавалося, що вони роблять багато помилок. А з кожною наступною зустріччю я помічаю, що їм це спілкування легше йде, і вони вже можуть більше слів підібрати. Наприклад, я найближчі роки пов’язую з Польщею, і вважаю, що необхідно розмовляти на доброму рівні мовою країни, в якій проживаєш. Поки що моя ціль вбрана у гарне слово «мрія», але я вже працюю над її втіленням у мету, над її реалізацією. У Варшаві я працюю вихователем у дошкіьлному закладі, і відчуваю, що мої навички та досвід довзоляють бути кимось більше, ніж вихователем. Я би хотіла створити власний центр раннього розвитку дитини, де можна було би втілити всі програми та цікаві ідеї, які я бачила в Україні, які є тут, які є в інших країнах.
Проект фінансується Європейським Союзом, участь у заняттях безкоштовна.
Запрошую послухати повну версію передачі в аудіофайлі.
Яна Стемпнєвич