Logo Polskiego Radia
Print

Польща повинна подумати над інтеграційною політикою мігрантів з України

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 05.11.2018 19:00
  • 20181105_raport.mp3
Авторка звіту «Міграція з України до Європейського Союзу у перспективі ризику» Марта Ярошевич - про трудову міграцію до Польщі
Photo: Pixabay.comPhoto: Pixabay.com

Гостя Польського радіо – доктор Марта Ярошевич з Осередку східноєвропейських досліджень, авторка звіту «Міграція з України до Європейського Союзу у перспективі ризику». У цьому звіті можемо прочитати, що у 2017 році Польща стала глобальним лідером в контексті сезонної трудової імміграції. Це лідерство країні запевняють громадяни України. А чи можемо вказати кількість іммігрантів з України у Польщі? Чи є якась достовірна статистика?

- Добрий день і запрошую ознайомитися з моїм звітом, оскільки, як мені здається, основною його перевагою є те, що я намагалася вказати кількість іммігрантів у Польщі. Крім цього, польська влада вводить нові методи моніторингу імміграції, тому через рік-півтора матимемо докладні дані про кількість іноземців, зокрема, громадян України. Отже, станом на 31 грудня 2017 року у Польщі перебувало близько 900 тисяч громадян України. До цього ґрона зараховуємо як іноземців, котрі перебували у Польщі на підставі так званих декларацій про працевлаштування, а також – і це була значно менша група, 100 тисяч, – громадяни України, котрі мешкають у Польщі на підставі дозволів на тимчасове або постійне перебування.

Ви наголошуєте, що коли говорити про міграцію громадян України до Польщі, то переважає тут сезонна міграція, тобто українці приїжджають на певний час, а потім повертаються додому.

- Існує дуже цікавий термін, який окреслює це явище, – локальна мобільність. Після 2014 року в Україні різко впав рівень життя, це було зумовлене вибухом війни, анексією Криму та пов’язаним із цими подіями занепадом різних галузей промисловості. Це було з одного боку. А з другого – у Польщі тоді почався бум на працю, бракувало робочих рук. Отже, мешканці, особливо Західної України, почали виїжджати до Польщі. Їм було легше знайти працю у Польщі, ніж в Україні. Крім цього, у Польщі діє мережа фірм-посередників працевлаштування, тут цей процес є простішим. Але такій міграції притаманне те, що центр життя залишається в Україні, Польща розглядається тільки як місце заробітку. Мушу сказати, що така міграція знайома теж іншим країнам. Наприклад, колись вона існувала на пограниччі США та Мексики, досі, але в меншому масштабі, ця локальна мобільність притаманна польсько-німецькому сусідству.

Чи можна сказати, у що зароблені мігрантами гроші інвестуються? Чи Ви досліджували цей аспект?

- Польські дослідження цього не показують, але в Україні є дані, які зібрав Український статистичний комітет. Ці дані показують, що 2015 рік дав нам величезний шанс - починаючи з 2015 року у міграції, про яку ми говоримо, брали участь три мільйони осіб. Нині динаміка міграції зменшується. Але цей шанс добре не використала ані Польща, ні Україна. Переважна більшість грошей, які привозять трудові мігранти до дому, не призначається на інвестиції, за ці кошти люди утримують свої сім’ї, іншими словами, вони «проїдають» гроші.

А чому Польща не використала цього шансу?

- Тому що ми постійно говоримо про циркуляційну міграцію, яка силою обставин є тимчасовою. А останнім часом динаміка цієї міграції, як я вже сказала, зменшується. Польські роботодавці, як мені здається, сподівалися, що попит на працю з боку українських громадян буде тривати в нескінченість, і що при низьких коштах працевлаштування польські фірми будуть мати таких працівників скільки захочуть. Але дійсність є іншою – по-перше, тому що демографічна ситуація України погана, а по-друге, тому що українські мігранти - вже більш досвідчені й не погоджуються на будь-які умови праці, й щораз частіше вибирають для тимчасової трудової міграції інші країни. Польські роботодавці трохи прорахувалися – вони хотіли якомога дешевше, але не подумали про те, що краще інвестувати у працівника більше, а це дасть перспективу довготермінової праці.

Довготермінове працевлаштування теж має таку перевагу, що працівник відчуває сильніший зв’язок з фірмою, і, відповідно, його ефективність є кращою...

- Скажу прямо: українці у Польщі заробляють мало. Згідно з даними і польськими і українськими, це близько 500 євро на місяць. Більше мігранти зароблять в Німеччині або інших країнах. Навіть у Росії трудові мігранти заробляють більше – у будівельній галузі це 1000 євро. Коли українців питали в соцопитуваннях чому ви вирішили працювати саме у Польщі, то відповідь була така, що не через високий заробіток, а тому що близько до дому, тому що майже немає мовного бар’єру, тому що досить легко знайти працю і вони почуваються у Польщі порівняно безпечно. Як на мене, Польща не може конкурувати з іншими країнами у рівнях заробітків, але може дати іммігрантам кращі умови постійного проживання і можливість переїзду до Польщі із сім’єю.

Ви згадали про конкуренцію для Польщі, як мети трудової міграції. У своєму звіті Ви називаєте чотири країни, які можуть «забрати» мігрантів. Це Чехія, Німеччина, Угорщина і Литва.

- Так, але Чехія – це великий знак запитання. Чехія вже багато років конкурує з Польщею, і у своєму звіті я пишу, що потенційно найбільшою загрозою для Польщі в цьому контексті є Чехія. Але після приходу до влади прем’єра Андрея Бабіша, з політичних причин, Чехія не відкрила свій ринок парці. Там був короткий, пілотажний проект, який мав перевірити, чи є попит на працю в Чехії. У цьому проекті на пільгових умовах було запропоновано 20 тисяч трудових віз. Я навіть читала, що у чеських консульствах в Україні ці візи «розійшлися» як свіжі булочки – упродовж тижня. Отже, попит є. Але з політичних причин чеський ринок праці не відкрився, і не відомо чи це колись станеться, оскільки у Чехії панують антиіммігрантські настрої, і влада радше буде заповнювати ніші на ринку праці з допомогою поляків або словаків. Натомість я би придивлялася до того, що робить Німеччина. Там зараз триває праця над новим міграційним законодавством, яке на преференційних засадах запрошуватиме людей конкретних професій, а країна походження мігрантів не матиме значення. Паралельно, Німеччина інвестує у розвиток професійної освіти в Україні. Отже, Німеччина діє дуже розумно – інвестує у кваліфікованих працівників, які приїдуть з метою там жити.

Ви теж підкреслюєте, що Польща ніколи не була імміграційною країною, а радше навпаки - вона залишається країною еміграції, тобто все ж таки поляки частіше виїжджають з метою заробітку за кордон. Як виглядає інтеграція українців у Польщі? Часом складається таке враження, що мігранти собі живуть десь поряд... самі по собі.

- Якщо це буде циркуляційна імміграція, то це завжди так виглядатиме. Якщо людина приїжджає до Польщі на місяць-два, а її житєвий центр є в Україні, то вона навіть не думає про якусь інтеграцію. Натомість довготермінова міграція у Польщі – це 100 тисяч осіб, тому держава повинна зосереджуватися передусім на них.

PR24/Я.С.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти