У 2017 році повітові управління праці у Польщі зареєстрували приблизно 1,8 млн заяв про намір доручити виконання праці іноземцям для приблизно 1,1 млн іноземців, це дозволяє їм працювати у країні над Віслою протягом шести місяців упродовж одного року. Куди звертається працедавець, шукаючи нових працівників, що змінює карта поляка, у яких галузях найчастіше працюють іноземці?
За словами віце-міністра сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Станіслава Шведа, у країні над Віслою нині найменше безробіття за останні 27 років, польська економіка розвивається швидкими темпами, а це означає, що країні потрібно щораз більше робочих рук. Крім того, у зв’язку з можливістю більших заробітків триває виїзд поляків за кордон, здебільшого на Захід. У свою чергу, до Польщі з подібними міркуваннями про вищу зарплату та кращі умови праці прибувають громадяни з третіх країн.
«Безумовно, найбільшим джерелом для нас є громадяни України. У законодавчих змінах (до закону про працевлаштування іноземців у Польщі – ред.) ми намагалися звернути увагу на два головні питання – це безпека наших громадян та пільги для працедавців, що дозволять уникнути проблем з попередніх років. Йдеться, зокрема, про так звану торгівлю заявами, отримання шляхом шахрайства дозволів на роботу. Ця система має бути упорядкована і ми продовжуємо над цим працювати», - наголошує він.
Найбільші клопоти із працевлаштуванням сезонних працівників нині мають польські рільники та фермери. Робочі руки необхідні у дуже конкретні періоди - збору врожаїв. Вироблення усіх необхідних документів на роботу може призвести до того, що працівник приїде не у липні чи серпні, а у жовтні. Заступник міністра сім’ї, праці та соціальної політики Станіслав Швед переконує, що ця ситуація вже майже під контролем. Нині, за його словами, у Сеймі проходить останній етап робіт над змінами до закону про страхування рільників, що введе нову категорію працівників на цивільно-правових договорах (тобто договорі доручення та договорі підряду).
«З одного боку, ми повинні забезпечити, аби норми працевлаштування і оплати праці були принаймні на найменшому рівні для працівників, інакше ми просто розбалансуємо ринок праці. З іншого боку, рільництво – це дуже вразлива галузь, якій дуже швидко, і вже зараз там потрібні працівники. Крім того, на жаль, поляки не виявляють бажання працювати у цій галузі. Це пояснює великий попит на працівників з України. Якщо цей спеціальний так званий договір помічника під час врожаю буде введений, то це буде ще одна пільга для працевлаштування тимчасових працівників у рільництві. Під час роботи над пільгами для рільників великого попиту на працівників у будівельній галузі, промисловості ще не було. Громадянин України, який приїжджає і має пропозицію роботи, наприклад, у фірмі, вибере її, бо у рільництві працювати значно важче. Тому ми повинні вводити додаткові пільги також у рільництві, зберігаючи усі стандарти, наприклад медичне страхування, страхування від хворіб», - переконаний віце-міністр.
Крім рільництва, робочих рук дуже не вистачає у будівельній галузі, садівництві, сфері послуг. Також існує попит на працівників з-за кордону є у сфері IT-технологій. На думку Станіслава Шведа, для того, аби працедавець не зменшував зарплатню для своїх працівників у зв’язку з все більшим потоком трудових іммігрантів з України, «потрібно зберігати рівновагу». А тому, як сказав він, у змінах до закону про працевлаштування іноземців у Польщі, що набули чинності 1 січня, є вимога мінімальної заробітної плати, а також мінімальна погодинна ставка оплати праці.
Існують дві найпоширеніші процедури пошуку нових іноземних працівників, зокрема з України, польськими працедавцями.
«Перша, найпростіша форма - це так звані заяви про намір доручити роботу іноземцю у повітових та воєводських управліннях праці. Працедавець подає заяву про те, що він шукає працівника з третіх країн. Це короткотермінові роботи, максимально до шести місяців. На підставі цього документа видається віза особі, яка приїжджає до Польщі працювати. Є також так звані дозволи на сезонну роботу у рільничій, садівничій та туристичній галузях. Така особа може працювати у Польщі протягом дев’яти місяців на рік. Існують також інші пільги, зокрема у воєводських управліннях з питань іноземців можна отримати дозволи на роботу та перебування у Польщі до трьох років. Активно діють також агентства з працевлаштування, які за працедавця виконують усю бюрократичну роботу. Найбільшою проблемою щодо термінів вироблення документів є можливі затримки у надходженні та обміні інформації», - констатує заступник міністра.
Як нагадує Станіслав Швед, найбільші пільги під час працевлаштування, наприклад українців у Польщі, мають власники карт поляка, а також ті, хто вчиться або вже здобув вищу освіту над Віслою. Таким особам не потрібні заяви або дозволи на роботу. За словами чиновника, польські працедавці нині все частіше зацікавлені у тому, аби іноземні працівники залишалися у Польщі на більш тривалі терміни. Водночас, за словами заступника міністра сім’ї, родини та соціальної політики, представники працівників з України все частіше підкреслюють, що умови праці у Польщі набагато ліпші та чесніші.
Як наголошують польські експерти, Польщі необхідно розвивати свою імміграційну політику, а також переконувати поляків повертатися на батьківщину, тих, хто емігрував у пошуках роботи за кордон. Тільки у Великій Британії, за офіційними даними, нині живе і працює приблизно 1,2 млн поляків. А тому, як зазначають економісти, у зв’язку з нестачею робочих рук Польща поки приречена на трудових іммігрантів з України та Білорусі.
PR1/Т.А.