Logo Polskiego Radia
Print

Польське паломництво почалося у Варшаві

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 15.08.2017 13:59
  • 20170814-pielgrzymki.mp3
Варшавські піші прощі почалися у XVII сторіччі, коли місто врятувалося від епідемії чуми
Bild: www.polskieradio.pl

15 серпня у Польщі – це не тільки державне свято, але й релігійне. Цього дня відзначається Вознесіння Пресвятої Діви Марії. Чому згадую про це свято? Тому що традиційно, саме цього дня у Ченстохові, на Ясній Горі (польська назва – Jasna Góra), в Санктуарії Пресвятої Діви Марії Ясногорської, збираються прощі з усієї Польщі.

Шостого серпня з Варшави на Ясну Гору вирушила 306-а піша проща. Участь в ній беруть шість тисяч осіб. Серед них – Бартек, Аніта, Павел і Оля. Ми запитали їх про наміри:

- Я вирушаю у прощу на Ясну Гору, щоб добре почати новий рік.

- Ці паломництва - для Бога. Хочемо йому за щось подякувати і щось попросити. Тому треба йти.

- Це моя 18-та проща. Маю надію, що тут знайду свою дружину.

- Паломництво для мене – це подяка. Я хочу подякувати за все, що отримала від Богоматері впродовж року. Маю теж прохання на наступний рік.

- Я вирушив у прощу з духовної потреби. Тут дуже легко знайти себе, знайти місце для себе. Немає значення, хто які має погляди, який соціальний статус – у паломництві кожен знайде для себе місце, знайде теж друзів.

Гасло цьогорічної прощі з Варшави – «Марія є нашою Королевою», - пояснює керівник Варшавської пішої прощі отець Марек Томчик:

- Гасло цьогорічного паломництва пов’язане із 300-літтям коронації чудотворної ікони Пресвятої Богородиці на Ясній Горі. Культ Марії дуже важливий для культури нашого народу, натомість Ясна Гора – невід’ємний елемент історії Польщі.

Одна з найстарших, 306-та Варшавська проща, як і щороку, приходить до Ченстохови 15 серпня. Речник Санктуарію на Ясній Горі священик Себастян Матецький наголошує, що традиція паломництва у Польщі народилася у Варшаві:

- Насправді, з Варшавської прощі народилися загальнопольські паломництва. Нагадаю, що перша Варшавська проща була організована в рамках подяки Матері Божій за те, що вона врятувала польську столицю від епідемії чуми. Тоді, у далекому 1711 році, у Варшаві спалахнула ця хвороба, яка забрала життя тисяч мешканців. Варшав’яни молилися до Богоматері і епідемія згасла. Монаший орден Отців паулінів тоді організував прощу до Ченстохови, щоб люди могли подякувати Марії за врятоване життя. Отже, Варшавське паломництво, з огляду на свою давню історію, а також чисельність – це найбільша проща, яка називається серед прочан «Матір’ю паломництв на Ясну Гору».

На Ясну Гору прибувають прощі з усієї Польщі. Паломники починають сходитися за кілька днів перед святом Вознесіння Богородиці. Прочани з міста Сєдльце прийши на Ясну Гору вранці 14 серпня. 37-ма проща зібрала три тисячі учасників, прочани вирушили на Ясну Гору 31 липня і подолали майже 310 кілометрів. Під чудотворною іконою Матері Божої Ясногорської паломників привітав керівник прощі священик Павел Бєлєцький:

- Ранкові роздуми, конференції та спільні молитви нам допомогли краще підготуватися до святкування ювілею 200-річчя дієцезії у місті Сєдльце. Нашою найстаршою прочанкою є сестра Тереза Доленґа, їй 82 роки і вона йшла разом з 14-тою групою. Наймолодший паломник – Кароль Коршун, якому виповнилося 10 місяців, він належить до 16-тої групи. Ми всі хочемо подякувати Богоматері за цю пройдену прощу, а також запевнити її про свою готовність бути сучаними апостолами.

До Ченстохови дійшла теж проща з Помор’я. Як каже її керівник священик Антоні Бончковський, наміри у прочан – різні, але стимули дуже схожі:

- Мотивація у прочан – одна, вона має релігійний аспект. Ми з Помор’я вирушаємо у паломництва на Ясну Гору, починаючи з 1979 року. Наше гасло незмінне вже роки – «Несемо допомогу Святому отцю». Адже перша проща відбулася одразу після вибору сьогодні вже святого Івана Павла ІІ папою римським. Ми тоді спонтанно зібралися і пішли до чудотворної ікони Матері Божої, щоб подякувати за цей вибір. Сьогодні ми несемо допомогу папі римському Франциску, тобто наш внутрішній стимул – це допомога Церкві.

Папа римський Франциск знає про паломництва на Ясну Гору, а навіть передав спеціальні вітання польським прочанам. «Я єднаюся з вами у вірі та зусиллі», - наголосив Франциск:

- Нехай Богоматір та Королева Ясної Гори прийме зусилля і молитви паломників, і поблагословить паломників, їхні сім’ї, увесь польський народ.

Якщо вже про Помор’я я згадала, варто теж сказати про щецинську прощу. Паломники подолали понад 600 кілометрів, участь у прощі зі Щецина взяло 130 осіб, переважно – це молоді люди, говорить священик Кароль Лабенда:

- У нас переважає молодь, це і студенти, і учні старших класів шкіл, гімназій, ліцеїв... Думаю, що таке зацікавлення прощами серед молоді можна пояснити торішніми, дуже вдалими, Світовими днями молоді, які відбулися у Каркові.

Щодня паломники зі Щецина долали 35 кілометрів. З Вроцлава до Ченстохови – 240 кілометрів, які паломники пройшли за 9 днів. Участь у вроцлавській прощі взяли півтори тисячі паломників, деякі з них йдуть у прощі від самого початку – тобто вже 37 років, а дехто, як Кшиштоф, вирушили у піше паломництво до Ясної Гори вперше:

- Паломництво я б міг порівняти зі сплавом річкою на байдарці. Але, відверто скажу, проща є більш екстремальною, тому організм більше втомлюється, особливо болять ноги та стопи. Звісно, і відчуття тут інші, коли ми так всі разом йдемо, молимося і співаємо, я почуваюся дуже добре, це підсилює мою віру.

Велике свято віри та зусилля, яке задля віри людина в змозі зробити – 15 серпня. На сам кінець – кілька слів про чудотворну ікону Ясногірської богородиці. Ікона знаходиться у Санктуарії монашого ордену паулінів на Ясній Горі, в місті Ченстохова, а чудо, з яким пов’язують ікону, сталося у 17-мі сторіччі. У другій половині 17-го сторіччя Річпосполита вела війну зі шведами – це вторгнення 1655 року називають «шведським потопом». Шведський наступ розвивався стрімко, заливаючи чергові польські міста – Познань, Варшаву, Краків... 18 листопада того ж року шведська армія під командуванням генерала Міллера підступила до стін Ясної Гори. Незважаючи на чисельну перевагу шведів у живій силі настоятель Августин Кордецький вирішив чинити опір завойовникам. Героїчна оборона монастиря примусила шведів відступити і слугувала прикладом для всієї країни. Врешті це призвело до вигнання шведів, що багатьма в Польщі було сприйнято як чудо Богородиці.

IAR/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти