Впродовж останнього академічного року число іноземних студентів у Польщі зросло на 23%. Вищу освіту тут здобувають, за останніми даними, понад 57 тис. студентів із 157 країн світу. З них понад половина походить з України.
Згідно із дослідженням освітнього фонду «Перспективи», у Польщі навчається 31 тис. українських студентів. З року в рік це число динамічно зростає. Скажімо, білоруських студентів, котрі є другою найбільшою після українців групою іноземних студентів над Віслою, всього лише трохи більше 4,6 тис.
Нині у Польщі є безліч студентських і молодіжних організацій різного спрямування. Однією з них є створена рік тому студентами з України Асоціація українських студентів у Польщі. Головна мета організації – допомагати молодим українцям, які приїжджають до Польщі, розвивати свої професійні здібності та адаптуватися у Польщі, - говорить голова Асоціації Дмитро Фурчак, який навчається на магістратурі одного із вишів Варшави. За його словами, також для Асоціації українських студентів у Польщі пріоритетним є розвиток співпраці з іншими польськими молодіжними організаціями.
«Професійний розвиток молодих українців у Польщі – для нас це найбільш пріоритетне завдання. Ми також організовуємо для них навчальні курси, тренінги, майстер-класи. А другий напрямок – це здобуття знань, вмінь, навичок на практичному досвіді. Ми допомагаємо українським студентам у пошуку практик, стажу та працевлаштування. Ми також розвиваємо співпрацю з Польською радою молодіжних організацій – однією з найбільших в Польщі, що є парасолькою для інших польських організацій».
Серед іншого, спільно з Польською радою молодіжних організацій в Польщі Асоціація українських студентів провела маркетингову підтримку для організації у Варшаві концерту «Океану Ельзи», що відбудеться у суботу, 17 грудня.
Дмитро Фурчак відзначає, що організація українських студентів буде офіційно зареєстрована вже на початку 2017 року.
Сам Дмитро у 2011 році починав навчання у Польщі. У виборі польського навчального закладу хлопець мотивувався, як сказав, більшими перспективами та можливостями розвитку.
«Я не шкодую, що вибрав Польщу, тому що в даний момент я отримав, мабуть, більше, ніж мої колеги в Україні, котрі на той час вибрали український шлях. Сучасна молодь мотивується також кращими перспективами, а тому все частіше вибирає Польщу. Це близька для нас країна по менталітету, про Польщу дуже багато говорять в Україні, як в Польщі про Україну. Також доволі доступною є ціна за навчання. А якість освіти в Польщі не поступається, скажімо, чеським або іншим країнам в Європі».
У Польщі, як і в Україні, існує суттєва різниця між якістю освіти у державних та приватних вишах. За словами Дмитра Фурчака, над Віслою небагато приватних вищих навчальних закладів, які можуть дати добрий рівень освіти. Голова Асоціації українських студентів у Польщі назвав також основні недоліки та переваги навчання над Віслою для українців.
«Переважна більшість приватних навчальних закладів у Польщі дають доволі сумнівну якість вищої освіти. Це головний недолік для українських студентів у Польщі. Серед переваг – це те, що виші дають самій людині можливість як навчатися, так і розвиватися. Є доволі багато вільного часу, можливості і потрібне тільки бажання».
Не таємниця, що для того, аби українські студенти поверталися з-за кордону в Україну і використовували отримані знання та досвід на батьківщині, їм треба пропонувати якісні умови праці вдома. За спостереженнями Дмитра Фурчака, молоді українці у Польщі приблизно порівну поділилися на тих, хто планує залишатися після навчання у Польщі, тих, хто шукатиме кращої долі далі на Заході, а також тих, хто хоче повернутися в Україну. Рішення, здебільшого, приймається мимовільно, - говорить він.
«Знаю декількох молодих українських людей, котрі після закінчення у Польщі вищого навчального закладу повернулися в Україну у зв’язку з тим, що отримали там хороші пропозиції роботи. Рішення про те, чи повертатися, чи залишатися, виникає спонтанно. Тому що можна отримати спонтанну пропозицію, або спонтанно вирішити їхати додому. Для української молоді прийняти рішення про повернення додому є простішим, ніж переїхати кудись далі, адже це природно. Але я рідко чую, щоб хтось планував покидати Україну у тому значенні, що навіть якщо він буде жити за кордоном – він буде співпрацювати, допомагати та бути частинкою свого народу».
Існує також проблема, що коли молоді українці приїжджають навчатися до Польщі, вони об’єднуються у свої закриті групки і спілкуються тільки у їхніх межах, нехтуючи спілкуванням з польськими ровесниками. Одним із негативних наслідків таких «українських ґетто» стає низький рівень знання польської мови. Саме тому, за словами Дмитра Фурчака, у стратегії Асоціації українських студентів згадується налагодження тісної співпраці з польськими колегами.
«Часто буває так, що українці після закінчення трьох років навчання у Польщі, здавалося б здають екзамени, заліки, але виявляється, що вони не знають польської мови. На запитання: чому ти не шукаєш роботу, або чому ти не шукаєш практику, вони відповідають – але для цього треба знати польську мову. Мені було дивно це чути від мого колеги, з яким я провчився три роки. Ця проблема справді існує і ми плануємо протидіяти їй. Тому що вважаємо, що комунікація насправді дуже потрібна і це допомагає у розвитку польсько-українських відносин у справжньому руслі».
Голова Асоціації українських студентів у Польщі звернув увагу, що найпопулярнішими спеціальностями, які обирають українські студенти над Віслою, залишаються менеджмент, міжнародні відносини, туризм, економіка, комп’ютерна графіка, інформатика, логістика, англійська філологія.
Найбільшими труднощами українських студентів після приїзду на навчання до Польщі залишається проблема фінансування свого перебування та вивчення іноземних мов, - каже Дмитро Фурчак. За його словами, серед українців існує стереотип, що польську мову можна вивчити протягом місяця. Український студент впевнений, що це не так:
«Насправді польську мову треба щонайменше вчити, треба спілкуватися з поляками. А українці, приїжджаючи сюди, спілкуються тільки з українцями, вважаючи, що польську мову вони так чи інакше знатимуть. Це стає проблемою, тому що вони не можуть нормально спілкуватися і відчувають себе незручно у спілкуванні зі своїми польськими колегами та друзями».
Т.А.