Відкритий лист до президентки Варшави Ганни Ґронкєвич-Вальц із закликом побудувати пам’ятник Східним союзникам війни 1920 року підписало понад 20 парламентаріїв керівної в Польщі партії Право і справедливість.
Про цю ініціативу депутат Міхал Дворчик повідомив 15 серпня. Нагадуємо, саме цього дня у Польщі державне Свято Війська польського, встановлене в роковини переможної Варшавської битви під час польсько-більшовицької війни 1920 року. За його словами: «те, що зупинено більшовицьку навалу, було успіхом передусім польської армії, але ми не можемо забувати, що пліч-о-пліч з нашими солдатами боролися і разом проливали кров білоруські солдати під командуванням генерала Булак-Балаховича та українські – під командуванням отамана Петлюри», – заявив Міхал Дворчик.
«Нашим моральним обов’язком є пам’ять про тих, хто нас підтримували і допомогли захистити незалежність. Дата 15 серпня – добра нагода нагадати про ці важливі події». Міхал Дворчик, голова cеймової комісії зв’язку з поляками за кордоном та голова польсько-української парламентської групи, розповів більше про те, як виник задум поставити пам’ятник.
– Справді, я почав цю ініціативу, маючи переконання: попри факт, що від 89 року, тобто від падіння комуністичної системи в Польщі, минуло вже стільки років, – ми досі не маємо місця, де могли б віддати шану нашим союзникам, які спричинилися до захисту незалежності 1920 року. Цього року виповнилася чергова річниця Варшавської битви і Свято Війська польського, яке ми відзначали 15 серпня. Мені здавалося, що це добрий момент почати таку ініціативу, аби компенсувати цю відсутність. Тема польсько-більшовицької війни і, тим більше, участь союзницьких військ – білоруських, українських, російських загонів – в період Польської Народної Республіки була темою табу. Після 1989 року ми цього не надолужили, отже, я думаю, тепер – дуже добрий момент заповнити цю прогалину. І я вірю, що такий пам’ятник у столиці нашої країни постане.
Міхал Дворчик зазначив, що конкретного місця, де міг би бути встановлений такий пам’ятник, не вказано. Проте, за його словами, добрим виходом було б використати постамент з-під радянського монумента, який зник при нагоді спорудження в цьому місті станції метро.
– Як ініціатори цього проекту, ми не хочемо нав’язувати жодного місця. Це все може бути предметом обговорення. Але в нашому листі до президентки Варшави пропонуємо використати постамент пам’ятника так званому польсько-радянському братерству зброї, який варшав’яни звикли називати «чотирма сплячими». Свого часу він стояв на Вільнюській площі. Його демонтували, відремонтували, але на це місце він не повернеться. Отже, беручи до уваги, що місто вклало кількасот тисяч злотих в ремонт самого постаменту, здається, що його можна було б практично використати. А додатково – я думаю, це ще важливіше – було б надзвичайно символічним, якби сьогодні на цьому постаменті станув пам’ятник тим, хто 1920 року допоміг нам захистити Польщу від більшовизму.
Поки що, депутати збирають підписи під листом за створення пам’ятника Східним союзникам війни 1920 року. Він буде переданий в управління польської столиці 17 вересня, тобто у роковини нападу Радянського Союзу на Польщу 1939 року. Право і справедливість хоче, щоб ініціатива вшанування союзників з-перед 96-ти років була понадпартійною – каже Міхал Дворчик.
– Ми хочемо офіційно подати цей лист у вересні. До того часу збираємо підписи. Можна підписуватися в Інтернеті, на сторінці «електронні петиції» (petycje elektroniczne). Ми розраховуємо, що зберемо багато підписів. А передусім, що парламентарії, коли повернуться з канікул, також численно підпишуть цей відкритий лист. Також дуже надіємося на колег – депутатів і депутаток з інших парламентських клубів. Бо ми хотіли б, щоб ця ініціатива була понадпартійною – просто, щоб довести до реалізації цього важливого проекту.
Слід нагадати, що в Свято Війська польського 15 серпня міністр національної оборони Антоні Мацєревич поклав вінки на могилі генерала Марка Безручка, українського командувача, який у польсько-радянській війні пліч-о-пліч боровся з поляками – захищав, між іншим, місто Замостя. Генерал Безручко похований на Вольському кладовищі у Варшаві.
А тепер – виникла ідея поставити пам’ятник, зокрема, українським союзникам Польщі 1920 року. На думку депутата Міхала Дворчика, цього жесту не слід розцінювати як бажання отеплити польсько-українські відносини, які останнім часом стали дещо холоднішими.
– Я б не розглядав цього в категоріях поточної політики. Реалізація програми партії Право і справедливість, що полягає в близькому співробітництві з Україною, є чимось очевидним. Я пригадую, що 2013 року ми, з іншими політиками партії Право і справедливість, запросили представників тодішньої української опозиції і також поклали квіти на могилі генерала Безручка та в місці поховання солдатів отамана Петлюри. Здається очевидним, що ми хочемо віддавати шану нашим союзникам, а також, що для польсько-українських взаємин якнайкращим є згадувати ці моменти з історії, коли ми були разом, спільно боролися за незалежність і Польщі, і України.
Польський депутат Міхал Дворчик наголошує, що ухвала Сейму про вшанування жертв геноциду на Волині не спрямована проти українців та України.
– Особи, які останнім часом звертають увагу на те, що дії польського парламенту, прийняття ухвали, яка віддає шану жертвам геноциду на Волині, – були спрямовані проти українського народу чи проти України, – зрозуміло, не мають рації. Це – неправда, адже це була ухвала, яка віддала шану жертвам і вказала вбивць. А вбивцями була вузька група українських націоналістів. Сьогодні єдиними, хто може відчувати образу, можуть бути люди, які ідентифікуються з націоналістами, котрі вважали, що задля реалізації політичних цілей можна вбивати жінок і дітей. Польська держава ніколи не застосовувала колективної відповідальності, тому й тепер її не використовує і не робитиме цього. Ніхто не обвинувачує ані українського народу за той драматичний злочин, ані, тим більше, української держави, якої тоді, просто, не існувало. Отже, важко було б перекладати вину на українську державу.
Депутат Міхал Дворчик оптимістично оцінює польсько-українські взаємини. Слід додати, що невдовзі з візитом до Києва поїде президент Польщі Анджей Дуда.
– Я маю надію, що ці відносини розвиватимуться динамічно. У День Війська польського 15 серпня ми приймали групу прапороносців Збройних сил України. Тепер польське військо буде на параді 24 серпня і, найімовірніше, у Києві буде присутнім президент Анджей Дуда. Розвивається ряд польсько-українських проектів. Сподіваюся, польсько-українська співпраця затіснюватиметься. А різні болючі рани поволі будуть зарубцьовуватися – зрозуміло, для цього потрібно волі обох сторін. Але я вірю, що здоровий глузд, чесність – виграють і ми зуміємо закрити цей болючий розділ нашої історії й зосередитися на формуванні майбутнього польсько-українського співробітництва.
Польський парламентарій Міхал Дворчик відзначає, що Україні тепер надзвичайно потрібна підтримка, з огляду на загострення геополітичної ситуації і напруження на лінії Україна – Росія.
– Зрозуміло, що так: Україна – в дуже складному моменті, в Україні триває війна. Частина її території – під окупацією: Крим і частина Донбасу. Польща від початку підтримувала прагнення українців до демократії, напрям проєвропейських реформ, це польські політики першими були на Майдані і підтримували українців під час Революції Гідності. Потім з Польщі пливла величезна матеріальна і фінансова допомога – і, насправді, кожна інша. Не тільки те, що зорганізував уряд, але й усе, що надіслали звичайні поляки. Це показує, якою є симпатія в нашому суспільстві до українців. Допомога – потрібна. Я впевнений, що Польща надалі підтримуватиме Україну, українське демократичне суспільство, в боротьбі за стремління до Європи, суверенність та незалежність.
Проект створення пам’ятника Східним союзникам війни 1920 року можна підтримати не лише в Польщі – каже Міхал Дворчик.
– Звичайно, всі можуть, не лише поляки, але й особи, які належать до інших народів. На сторінці «електронні петиції» в Інтернеті можна знайти відкритий лист у справі спорудження цього пам’ятника нашим східним союзникам у війні 1920 року. І там, дуже просто, можна цю петицію підписати. Я заохочую це зробити.
Про ініціативу вшанування пам’ятником союзників Польщі у польсько-більшовицькій війні розповів один з його ініціаторів, депутат Міхал Дворчик, який очолює сеймову комісію зв’язку з поляками за кордоном та польсько-українську парламентську групу.
RP/Н.Б.