Logo Polskiego Radia
Print

Навіщо в Росії конфіскували польську книгу?

PR dla Zagranicy
Igor Isayev 26.02.2016 14:09
Поліція Санкт-Петербурга конфіскувала з друкарні тираж статей Яна Новака-Єзьоранського
Ян Новак-Єзьоранський, Радіо Вільна Європа, 3 травня 1952 рокуЯн Новак-Єзьоранський, Радіо Вільна Європа, 3 травня 1952 рокуWikipedia

У середині лютого поліція Санкт-Петербурга конфіскувала з друкарні весь тираж перекладених на російську мову статей та інтерв’ю відомого польського громадського діяча та радіожурналіста Яна Новака-Єзьоранського. Правоохоронці заявили, що перевіряють книгу на наявність «екстремістського змісту». Чим постать відомого поляка могла налякати росіян?

Що ж вилучили російські правоохоронці? Це 530 екземплярів перекладених російською мовою статей та інтерв’ю людини, знаної в Польщі як «кур’єр з Варшави», Яна Новака-Єзьоранського, — про нього дещо пізніше, — книжка ця називається «Восточные размышления», вона загалом базується на відомій у Польщі публікації, виданій Колегією Східної Європи.

Російська публікація була підготовлена у співпраці з Польським інститутом у Санкт-Петербурзі. Презентація книги була запланована в Санкт-Петербурзі на 17–18 лютого.

Татьяна Косінова, голова видавництва «Cogita», що підготувало публікацію російською мовою, наголосила, що звернулася у цій справі до суду. За її словами, до друкарні увійшла велика група людей і конфіскувала наклад, посилаючись на приватне повідомлення про екстермізм у книжці. На думку Косінової, книжка була конфіскована незаконно. В електронній версії вона тепер доступна на веб-сторінці видавництва.

З приводу дій поліції Санкт-Петербурга відразу висловили обурення польські дипломати. Однак, як повідомляє кореспондент Польського радіо в Москві Мацєй Ястшембський, у Росії проти книжки Новака-Єзьоранського була розгорнута ціла кампанія в ЗМІ:

— Російське «Федеральное агентство новостей» опублікувало велику статтю, в якій проаналізовані тексти Яна Новака-Єзьоранського. По-перше, читачів повідомляють про те, ким був «кур’єр з Варшави», нагадаючи, що він належав до незалежницької Армії крайової, а після війни очолював польську редакцію Радіо Вільна Європа. Далі в статті можна знайти фрагменти текстів Яна Новака-Єзьоранського, на основі яких говориться, що «Росія є ворогом, який в будь-який момент може розпочати інтервенцію, тому треба швидше приєднатися до оборонного блоку, яким є НАТО». Журналісти агенства наголошують, що «кур’єр з Варшави» «проводить майданізацію свідомості, нав’язуючи масам свій образ польської історії». Відтак російське інформаційне агентство цитує уривки з текстів Новака-Єзьоранського, де щодо Росії він прямо або посередньо використовував слово «ворог». Наприкінці російські публіцисти ставлять питання: навіщо збірку перекладено російською мовою з наміром випустити її в Росії. «Результатом мав бути вибух ідеологічної бомби», — робить висновок російське агентство. — «Чи деякі частини книги були порушенням статті 282 Кримінального кодексу Російської Федерації про розпалювання ненависті і ворожнечі, нехай це вирішують правоохоронні органи. Але ми вже побачили, що ця книга містить чітке ідеологічне навантаження», — робить висновок «Федеральное агентство новостей».

Ким же є Ян Новак-Єзьоранський для поляків та чи слушні звинувачення росіян в його екстремізмі щодо Росії? Він був багаторічним директором польської радіостанції Radio Wolna Europa, це польська назва Радіо Свобода. Оскільки в комуністичній Польщі майже не було сім’ї, де не слухали альтернативних офіційній пропаганді радіостанцій, то Новак-Єзьоранський був незаперечним авторитетом кількох поколінь поляків. До того, як емігрувати на Захід, Новак-Єзьоранський був діячем польського антикомуністичного підпілля в часи Другої світової війни, брав участь у Варшавському повстанні. Після війни працював спочатку журналістом польської редакції BBC в Лондоні, а відтак протягом 25 років очолював польську радіостанцію Радіо Вільна Європа в Мюнхені. В архівах станції зберігається запис першої програми, проведеної Яном Новаком-Єзьоранським:

— Наші голоси лунатимуть по всій країні, наскільки Польща є довга й широка, наші голоси нестимуть вільну польську думку. А тепер я звертаюся до вас, земляки, котрі слухають мене на польській землі: вірте, що жодна завіса брехні не змогла ніколи закрити істинне обличчя нашої батьківщини, — каже він.

У 2002 році, після більш ніж півстоліття вигнання, Ян Новак-Єзьоранський назавжди повернувся на батьківщину, сприяв тому, щоб Польща вступила до Європейського Союзу. Завжди наголошував на необхідності оцінити те, що вже вдалося зробити:

— Без надії і без віри в те, що можна чогось досягнути, немає волі діяти. Звертаймо увагу на позитивні сторони нашого сьогодення: нині вперше за всю польську історію ми знаходимося в безпеці. Великою мірою ця безпека є наслідком нашої праці, — каже він.

Як колишній консультант Ради національної безпеки США при президентах Картері і Рейґані, Новак-Єзьоранський був шанованим експертом з міжнародних справ. Він часто підкреслював, у чому полягає суть кожного конфлікту.

— У всіх людських конфліктах вирішальною є не зброя, нехай це навіть буде найсучасніша зброя масового знищення. Вирішальною є людина. Найстрашніша зброя може бути купою металобрухту, якщо за нею не стоятиме людина, її воля та думки, — каже він.

Ян Новак був також письменником, у 1994 році він отримав найвищу польську нагороду, орден Білого Орла. Помер у 2005 році, а в останні роки свого життя він вів цикл радіопрограм в ефірі Польського радіо, присвячені, зокрема, міжнародній тематиці. У 2001 році він говорив про відносини між Росією та США.

З точки зору США треба вести таку політику стосовно Росії, щоб змінити традиційний імперіалістичний менталітет російської еліти. Клінтон робив це, роблячи поступки. Америка закривала очі і не бачила негативних аспектів російської внутрішньої політики, і, зокрема, пропустила повз себе те, що нині Путін прагне абсолютної домінації на пострадянському просторі, — казав він.

Саме в цих словах може міститися зміст «майданізації російської свідомості», у чому звинувачують Новака-Єзьоранського російські журналісти. Тим часом інтелектуали з Санкт-Петербурга стали на захист конфіскованої поліцейськими книжки. У четвер вони влаштували літературний вечір «на захист свободи слова і російсько-польських культурних контактів». Протягом зустрічі члени санкт-петербурзького ПЕН-клубу згадували польських поетів, романістів і кінорежисерів.

Ігор Ісаєв

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти