15 лютого у польських ЗМІ з’явилася інформація, що громадська організація «Kresowiacy» не змогла відкрити у місті Старокостянтинів на Хмельниччині пам’ятні таблиці польським підпільникам родом з Волинь – «тихотемним» Вацлаву Копісто та Леонарду Зуб-Здановичу.
(«Тихотемні» – це польські солдати та партизани, яких під час війни десантували на терені окупованої німцями країни з метою боротьби з нацистами та для підготовки польського руху опору – Ред.)
Як пояснив голова громадської організації «Kresowiacy» Єжи Вуйціцький, урочистість відкриття пам’ятних дошок за участю делегації з Польщі була запланована у Старокостянтинові на 16 лютого, у роковини першої висадки польських десантників-«тихотемних». Проведення заходу, як говорить Вуйціцький, було відмінено через втручання голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.
За словами Вуйціцького, голова УІНП примусив владу міста перенести урочистість. «На початку Володимир В’ятрович дзвонив до мера міста та вимагав скасувати урочистість. Потім написав лист, у якому окреслив Вацлава Копісто та Леонарда Зуб-Здановича як осіб, котрі можуть бути причетні до антиукраїнських акцій. Вацлав Копісто дійсно керував обороною одного з сіл на Волині та не дав УПА його спалити», - заявив Вуйціцький у розмові з РАР (Polska Agencja Prasowa).
Вуйціцький стверджує, що Володимир В’ятрович вчинив тиск на місцеву владу Старокостянтинова з метою відкликання заходу, як через обласну владу, так і через Адміністрацію Президента.
«Нашою метою не було розпалення польсько-українського конфлікту. Ми хотіли тільки вшанувати період, коли поляки боролися спершу з німцями, а потім з комуністами. Ми хотіли вшанувати наших співвітчизників, які жили там, де ми живемо зараз», - підсумовує Вуйціцький.
Українська служба Польського радіо попросила прокоментувати ситуацію самого голову УІНП. За словами Володимира В’ятровича, 5 лютого до Інституту звернувся міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук. Він повідомив, що до нього звернулася місцева філія товариства «Просвіта» з проханням отримати оцінку УІНП щодо діяльності двох польських «тихотемних» - Вацлава Копісто та Леонарда Зуб-Здановича.
«Питання пана Мельничука звучало: чи не матиме Український ІНП заперечень щодо вшанування Леонарда Зуб-Здановича та Вацлава Копісто пам’ятною таблицею на терені меморіалу міста Старокостянтинів», - говорить В’ятрович.
Відповідь меру УІНП надіслав у минулу п’ятницю, 12 лютого. Інститут вирішив не рекомендувати місцевій владі відкривати таблицю:
«Зважаючи на те, що Зуб-Зданович та Копісто брали участь, зокрема, у боротьбі проти українців, а Зуб-Зданович був вояком не тільки Армії Крайової, а й Національних збройних сил і брав участь у каральних акціях проти українського населення, ми попросили міського голову призупинити процес відкриття таблиці до моменту, коли ми зможемо додатково вивчити це питання», - пояснює рішення Інституту Володимир В’ятрович.
Голова УІНП підкреслює, що після відправлення офіційного листа він мав телефонну розмову з мером Мельничуком, у якій намагався пояснити складний характер ситуації та переконати його не робити поспішних кроків. «На жаль, мер відреагував на дзвінок дуже нервово. Він сказав, що добре знає історію, що не може бути таких поляків, які вбивали українців – це все російська пропаганда. А вже у понеділок я дізнався з польських ЗМІ, що Український ІНП зірвав відкриття польської пам’ятної таблиці у Старокостянтинові», - підсумовує В’ятрович.
Від початку ініціативу відкриття пам’ятних таблиць Вацлаву Копісто та Леонарду Зуб-Здановичу підтримував депутат Сейму Міхал Дворчик. Голова сеймової комісії до справ контактів з Полонією в ефірі Польського радіо у вівторок заявив, що шокований ситуацією. Дворчик розповів, що польські організації з Хмельниччини вирішили встановити таблиці ще два місяці тому, справа протягом декількох тижнів була предметом переговорів з місцевою владою і до 12 лютого ініціатива не стикнулася з жодним опором.
«Так, Вацлав Копісто брав участь в обороні волинського села Пшебраже, де мешкали поляки, від вояків УПА. І цей факт був давно відомий. Не можна говорити про те, що він брав участь в акціях з метою вбивства українців», - сказав депутат Дворчик.
На думку Дворчика, останнім часом в Україні активізувалася невелика група політиків та істориків, які торпедують «всілякі ініціативи вшанування поляків, що не сприяє добрим стосункам між нашими народами». Політик обіцяв обговорити справу з послом України у Польщі Андрієм Дещицею.
Пояснень від української сторони очікує директор Польського ІНП Лукаш Камінський. У розмові з журналістом Польського радіо Камінський підкреслив, що українські колеги не зверталися до його інституції у справі документів про Вацлава Копісто і Леонарда Зуб-Здановича.
«Ця ситуація є для нас прикрою та несподіваною. Обидва солдати, пам’ять яких хотіли вшанувати, служили у Польському війську, на польській тоді території. […] Сприймаю це як поганий знак, в першу чергу, в контексті використаної аргументації. Ми всі знаємо, що Армія Крайова боролася з УПА, знаємо історичний контекст, але АК боролася задля захисту польського населення, аби захистити його від злочинів. Маю надію, що українська сторона, Український ІНП, прояснить нам цю ситуацію», - додав Камінський.
Організація «Kresowiacy» та Союз поляків України сподіваються, що урочистість встановлення меморіальних дошок Кописто та Зуб-Здановичу у Старокостянтинові вдасться перенести на початок вересня.
«Я розумію, що поляки, які боролися з нацистським чи комуністичним режимом, заслуговують на вшанування як герої. Але якщо хтось з цих людей брав участь у боротьбі проти українського населення, то ми можемо говорити про відкриття пам’ятних знаків на польській території», - наполягає Володимир В’ятрович. «Відкриття таких пам’ятних таблиць в Україні лише спровокує напруження у польсько-українських стосунках та історичному діалозі. Є у минулому люди, які будуть героями виключно для поляків, і я поважаю право поляків вшановувати їх у себе. Але вони не можуть бути героями в Україні», - ділиться своєю думкою голова УІПН.
Нагадаємо, згідно з законодавством України остаточне рішення у справі відкриття пам’ятників чи пам’ятних знаків на терені населених пунктів належить до місцевої влади. ІНП в Україні у цьому процесі може відігравати виключно консультативну роль.
IAR/PAP/Олена Бабакова