Logo Polskiego Radia
Print

Безпека чи приватність – що важливіше?

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 09.02.2016 18:13
  • Безпека чи приватність – що важливіше?
Дискусії на цю майже одвічну тему у Польщі відновилися через ухвалення оновленого закону про поліцію

У неділю в Польщі набрав чинності новий закон про поліцію, який преса швидко охрестила «законом про стеження». Законодавчий акт регламентує доступ поліції та спеціальних служб до кореспонденції громадян, в тому числі в Інтернеті. Чимало поляків побачили у нововведеннях загрозу для своєї свободи. Чи слушно?

5 речей, про які краще не писати в електронній пошті, 10 способів, як ускладнити спецслужбам доступ до свого аккаунту, – такі поради останніми днями не рідкість на польських сайтах. 7 лютого чинності набув оновлений закон про поліцію. Новелізацію у січні схвалили Сейм та Сенат, документ доволі швидко – 3 лютого – підписав президент Анджей Дуда.

Новелізація закону про поліцію була проведена згідно із вироком Конституційного трибуналу, тобто Конституційного суду Польщі. Закон встановлює повноваження та правила оперативної діяльності поліції, спеціальних служб, прикордонників, Антикорупційного бюро, пов’язані з отриманням доступу до кореспонденції, електронної пошти та банківських рахунків громадян, а також правила підслуховування та спостереження. Звісно, згоду на проведення таких дій має видати суд. Саме збільшення контролю над поліцією та спецслужбами з боку судів вважає великим плюсом закону депутат від партії Право і справедливість Марек Опіола, саме його політична сила голосувала за документ:

– Закон гарантуватиме, що ті норми, які мають набрати чинності, наберуть чинності. Ми виконали вирок Конституційного трибуналу. Поліція зможе нормально діяти задля безпеки громадян.

Це закон про поліцію, а не про стеження за громадянами, – підтримує колегу віце-міністр культури Ярослав Селлін, теж з ПіС:

– Треба озброїти поліцію та відповідні служби знаряддями, які дозволяють ефективно боротися з організованою злочинністю. Саме такою є мета цього закону, він – про поліцію, а не про стеження. Звісно, якщо виявиться, що немає доброго контролю над діяльністю спецслужб, то треба буде зайнятися цим питанням. Але спершу варто подивитися, як цей закон буде функціонувати.

З цією думкою погоджується доктор Лукаш Кістер з вишу Collegium Civitas. Науковець наголошує, що раніше можливості судів контролювати поліцію, яка прослуховує громадян чи читає їхні листи, були виключно символічними:

– До цього часу взагалі не було контролю судів над подібною діяльністю спецслужб. Вперше в історії ми маємо у польському законодавстві норми, які описують, яку інформацію поліція та спецслужби мають право отримати від операторів телекомунікації, хто може отримати ці дані, наскільки повними вони можуть бути. Служби потребують доступу до телекомунікаційних даних, аби запевнити громадянам безпеку, і мусить бути нагляд судів над цим доступом, – тепер маємо це у законі. Тут справа навіть не у боротьбі з тероризмом, йдеться про створення механізмів, які поліпшать розслідування крадіжок в Інтернеті. Злочинний світ вже перейшов зі світу реального до віртуального, і не може бути так, що злочинці використовуватимуть всі ті користі, які нам принесла цифризація, а правоохоронні органи – ні.

На думку доктора Кістера, у Польщі існує традиція недовіри до спецслужб, і час з нею порвати – поліція та інші правоохоронці у демократичній країні покликані дбати про безпеку громадян, а не шкодити їм:

– Приватність та свобода це важливі цінності, але ми не можемо почуватися вільними, якщо ми не є у безпеці. Тільки людина безпечна може почуватися повністю вільною. Звісно, важливо, щоб контроль з боку спецслужб не призводив до патологічних ситуацій. Якщо ми погоджуємося, що в демократичній державі спецслужби гарантують нашу безпеку, то чому ми в дискусіях над цим законом представляємо їх як злочинців, які тільки мріють, щоб за нами пошпигувати? Можу вас запевнити – спецслужби мають стільки праці, що їм не потрібні так звані додаткові розваги у вигляді безцільного перегляду приватної кореспонденції.

Порядній людині немає чого боятися, ну і нехай прослуховують – я не маю чого приховувати, – такі реакції на новий закон поширені у польському суспільстві. «Прослуховування чи перевірка листування в Інтернеті – це як радар на дорозі, якщо ти нічого не порушив, то і справи нема», – такою думкою з Польським радіо поділився один зі слухачів. Є й такі поляки, які ставлять службам певні умови: відеомоніторинг чи посилений контроль в аеропортах – так, але прослуховування та читання листів – тільки за моєї згоди.

«В тому то й проблема, що ніхто про нашу згоду не питатиме. Громадяни не знатимуть, чи за ними взагалі слідкують, які дані були накопичені під час слідкування, скільки вони будуть зберігатися та хто ще матиме до них доступ», – на цьому наголошує Войцєх Кліцький з фонду «Паноптикон»:

– Якщо хтось стверджує, що не має чого приховувати, що нічого не боїться, бо має чисту совість, то хай дасть відповідь на запитання – навіщо вішає штори на вікнах? Або чому не хоче зробити собі камеру у спальні та транслювати відео в Інтернет? Кожна людина має право зберігати певну інформацію тільки для себе. Поляки погоджуються, що спецслужби мають право порушувати чиюсь приватність у виняткових ситуаціях, але ніколи не прикладають цієї тези до себе. Згідно з новим законом підозрюваним, якого варто перевірити, може стати кожен. Одна справа, коли на летовищі перевіряють, чи маєте металеві предмети, інша – коли хтось слухає ваші розмови, з яких дізнається деталі вашого особистого життя. На думку нашого фонду, новий закон є поганим з двох точок зору: по-перше, він полегшує спецслужбам і без того доволі простий доступ до наших даних в Інтернеті, а по-друге – дає їм широкі повноваження не тільки під час розслідування справ, пов’язаних з тероризмом, а у випадку кожної справи.

Проти прийняття нового закону про поліцію протестували усі опозиційні партії польського парламенту. Говорить депутат від Громадянської платформи Кшиштоф Брейза:

– Цей закон, на жаль, не дозволяє проводити реальний контроль над процесом збору даних в Інтернеті. Нові приписи є нещільними і не дають судам повного контролю над працею служб, яка може обмежувати нашу приватність.

Формулювання, використані у законі, під сумнів поставили Державна рада судочинства, Рада з питань цифризації, спілки адвокатів, численні неурядові організації. Омбудсмен Адам Боднар заявив, що оскаржить закон перед Конституційним трибуналом:

– Я буду подавати скаргу, з акцентом на можливість отримання службами даних з Інтернету. Особливо мене непокоїть можливість порозуміння між поліцією, спецслужбами та постачальниками телекомунікаційних послуг. Такі домовленості дозволять службам створювати постійні підключення з метою отримання даних.

Варто додати, минулої п’ятниці кілька десятків поляків протестували проти закону про поліцію під Президентським палацом. Президент у відповідь запропонував дискусію, проте чи її результати обов’язково призведуть до зміни закону – голова держави наразі не повідомив.

Jedynka/PR 24/О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти