Logo Polskiego Radia
Print

«Нехай наші діти будують ХХІІ ст.»

PR dla Zagranicy
Igor Isayev 23.10.2015 16:51
  • 2310 hist pl ipn.mp3
Що пропонує публікація польського Інституту національної пам’яті «Польща — нарис історії»
Проф. Єжи Ейслєр із книгою «Польща — нарис історії»Проф. Єжи Ейслєр із книгою «Польща — нарис історії»PAP/Tomasz Gzell

У рубриці «З історією на ти» розповімо про представлену цього тижня першу працю з історії Польщі, яку від початку писали спеціально для українського читача. Не просто розповімо – але й розіграємо 10 примірників українськомовного видання.

Але про конкурс і умови участі в ньому — дещо пізніше, пригляньмося спочатку, що ж пропонує публікація польського Інституту національної пам’яті «Польща — нарис історії».

Вийшла вона українською мовою спеціально для українського читача, причому різного рівня, від учня до університетського професора. Це не просто історія Польщі від часів перших королів до сучасності, вона спеціально опрацьована на потреби українського читача. У праці ширше, ніж у польських підручниках, представляються факти спільної історії: контакти Польщі з Київською Руссю, з українським народом чи то з сучасною Україною.

/

Ця праця представляє польську точку зору на минуле, — вказує голова польського Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський, — книга не оминає і важких тем відносин з сусідами, зокрема, Волинської трагедії, але теж і польської відплати українцям. Як переконує пан Камінський, ця праця однак служитиме діалогові поляків з українцями:

— Ідея написати і видати цю книжку українською мовою з’явилася у листопаді 2009 року, коли я і Януш Куртика були на зустрічі з українськими істориками. Тоді відчувався тупик у дискусії, закінчилася серія конференцій «Польща—Україна: важкі питання». Одна з ідей, яка тоді народилася, була оця книжка. Наша мета — це прагнення взаєморозуміння. Наша позиція така: якщо маємо розуміти один одного, то мусимо також пізнати свій спосіб опису історії. Я переконаний, що український читач після прочитання цієї праці краще розумітиме поляків та наші реакції на різні події, — каже він.

/

Польська сторона попросила рецензувати цю працю українського історика зі Львова Леоніда Зашкільняка, щоб книга передусім була зрозуміла українському читачеві — вказує голова ІНП. Ці слова підтверджує інший рецензент книги, директор відділу громадської освіти ІНП Анджей Завістовський.

— Ця книжка мала українського рецензента, професора Зашкільняка, котрий намагався звернути увагу на ті фрагменти, які для українців будуть особливо цікавими. Публікація адресована найширшій групі читачів. Мій досвід показує, що серед найрізноманітніших вікових або суспільних категорій в Україні зростає увага до польської історії. Цю працю можуть прочитати як ті, хто цікавиться польською дорогою до сучасності, так і ті українські студенти, які навчаються в польських вишах і яким бракує пізнання шару польського минулого, — каже він.

Анджей Завістовський вказує і на багатий ілюстративний матеріал цієї праці:

— Книжка перш за все є привабливою, важливий не тільки її зміст, але й форма. Перша її редакція була непоганою, її писали польські історики, які знають український контекст. Проте пізніше ми вирішили запросити шкільного вчителя Єжи Брацішевича, він знає, як говорити з молоддю, як зацікавити минулим. Отже, книжка, з одного боку, включає чудові тексти відомих польських спеціалістів, а з іншого боку, вона пропонує чимало ілюстрацій, вставок із цікавими фактами до головного тексту, — каже він.

Усі тексти в книзі «Польща — нарис історії» написані польськими істориками, вона поділена згідно з періодизацією польської історії. Один із них, «Народна Польща», присвячений комуністичній ПНР, написав відомий польський історик Єжи Ейслєр. Він розповів нам, що саме хотів переказати українцям, пишучи свій розділ:

— Мені хотілося показати різницю: я часто жартую, що Польща не була 20-разовим чемпіоном з хокею, а Україна була. Мої українські ровесники служили в радянській армії, а деякі мали нещастя служити в Афганістані, чого не робили солдати Народного польського війська. Україна була частиною Радянського Союзу, не мала власного суверенного уряду, грошей чи армії. Післявоєнна Польща мала такий же, як і до війни, гімн, прапор, дещо видозмінений, без корони, герб. А навіть у соціалістичній Угорщині «герб Лайоша» замінили на червону зірку, — каже він.

Єжи Ейслєр підкреслює, що «ми не жили краще від України — ми жили просто інакше, у цій системі ніхто не був кращий чи гірший».

— Коли я пишу, я завжди думаю, кому це адресую. Я часто пишу своїм науковим онукам, тобто людям, які будуть активними в професійному житті тоді, коли мене не буде. Люди, з котрими я розмовляв, це діячі партії, «Солідарності», вони вже відходять. Я хотів показати цю епоху, а українському читачеві додатково я хотів пояснити ті речі, про які не знають в Україні, — каже він.

На переконання Єжи Ейслєра, поляки і українці повинні відкрито говорити про складні моменти в минулому, оскільки «минуле сусідів — завжди важке»:

— Ми боролися, вели між собою війни, робили кривду один одному. Інтелектуальна сумлінність наказує говорити відверто про такі речі. Проте я вірю, що сьогоднішнє покоління поляків і українців, за умови, що не станеться ніяка катастрофа, буде мати перед собою чисте і розміноване поле. Щоб воно таким було на нашому прикордонні, маємо попрацювати ми: щоб мої онуки вже не дискутували про прості речі — чи вбивали, чи не вбивали, хто і кого депортував. Нехай молоді люди вже не сперечаються про такі речі, нехай будують ХХІІ століття. Це найважливіша мета, — каже він.

І тепер — конкурс!

Українська редакція Польського радіо спільно з Інститутом національної пам’яті Польщі приготувала для Вас десять примірників книги «Польща — нарис історії». Щоб їх отримати, треба правильно відповісти на конкурсне запитання і надіслати відповідь до 5 листопада на нашу редакційну скриньку ua@polskieradio.pl .

У 1973 році у соціалістичній Польщі почали випускати автомобіль, що став головним героєм польської автомобільної революції та предметом мрії кожної родини. Він був розміру «Запорожця», економний і дешевий, завдяки чому став героєм анекдотів. «Чому він не має глушника?» — запитували в одному. — «Бо він не потрібний: водій і пасажир затикають вуха колінами», — була відповідь.

Отже, конкурсне питання: про який автомобіль ідеться?

Свої відповіді надсилайте до 5 листопада 2015 року на електронну скриньку Української служби Польського радіо: ua@polskieradio.pl . Не забудьте вказати своє ім’я та місцевість, у якій мешкаєте!


Слухайте звуковий файл!

Ігор ІСАЄВ

«З історією на ти»
Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти