Ксьондз Кшиштоф Харамса заявив, що змучений приховувати свою орієнтацію. Він звинуватив Католицьку церкву у гомофобії, а польську владу – в ігноруванні гомосексуальних сімей. Ватикан миттєво відреагував на заяву капелана та позбавив його посади у Конгрегації доктрини віри та викладання у католицьких університетах.
Минулої п’ятниці польський ксьондз Кшиштоф Харамса – секретар Міжнародної теологічної комісії – розмістив у веб-мережі ролик, де він заявив про свою сексуальну орієнтацію та проблеми із приховуванням того, що він є геєм. Харамса – відомий теолог, викладач Папського григоріанського університету та Atenaum Regina Apostolorum.
На відео Кшиштоф Харамса звинувачує польських президентів у тому, що вони є байдужими до проблем гомосексуальних пар. Священик згадує про випадки самогубства серед підлітків-гомосексуалістів у Польщі, які зіштовхнулися із нерозумінням та агресією з боку суспільства. Харамса критикує польську Церкву й за те, що у провокаційних питаннях її ієрархи воліють мовчати або звинувачувати, але не провадити дискусію.
Поки Апостольська столиця реагувала на слова священика, у суботу ввечері на прес-конференції у Римі Харамса публічно оголосив про свою орієнтацію і представив свого партнера, звертаючись до папи Франциска, аби той не забував про геїв та лесбійок, які є теж «синами та доньками Церкви». Дату проведення прес-конференції Кшиштоф Харамса вибрав невипадково, адже у «вічному місті» якраз розпочинався ватиканський Синод про родину.
Ватикан назвав дії ксьондза Харамси загрозливими, безвідповідальними та такими, що роблять його подальшу працю у Ватикані неможливою, а наступні кроки щодо нього має здійснити його рідна єпархія. Водночас, речник Апостольської столиці отець Федеріко Ломбарді заявив про повагу до особистих зізнань та висловлювань польського священика. Він додав, що розголос, якого Харамса надав цьому у численних заявах та інтверв’ю у переддень Синоду на тему родини свідчать про його безвідповідальність.
На тему гомосексуальних зізнань висловився примас Польщі, архієпископ Войцєх Поляк, який сказав, що «це особиста драма цієї людини». «Хай Бог зішле на нього благодать покаяння», - додав він. Примас також наголосив, що зізнання Харамса є його особистою думкою, яка не має зашкодити усьому Костелові.
За словами віце-президента Католицького інформагентства Польщі Томаша Круляка, рідна єпархія Харамси у місті Пельплін наполягає, аби ксьондз публічно вибачився за свій гріх і спокутував його, а якщо він цього не зробить, то буде позбавлений сану священика. «Гомосексуаліст не може бути ксьондзом», - ствердив Томаш Круляк:
«Гомосексуалізм суперечить католицькому вченню, представником якого є ксьондз Харамса, крім того, він працює у Ватикані».
Натомість, Пшемислав Слівінський – речник Варшавської архідієцезії сказав, що найгірше – це не яскравий «камінг-аут» ксьондза, а те, що священик зло називає добром. На думку варшавського священнослужителя, Харамса зробив те, що міг зробити у такій ситуації:
«Найважливішим у цій ситуації є не „камінг-аут”. Найгірше те, що ксьондз стверджує, що гріх не є гріхом, а Костел помиляється. Канонічне карне право говорить про певну послідовність подій: спочатку має буде догана, оголошена блудному ксьондзові за допомогою листа, а потім може бути застосована суспенза, тобто призупинення деяких актів, пов’язаних з владою священнослужіння або з владою управління, що має сприяти покаянню і аж до позбавлення Харамси духовного стану».
У Польщі, крім духовенства та громадськості, зізнання Кшиштофа Харамси активно коментували як ліві, так і праві політики. Станіслав Желіховський із Польської селянської партії не шкодує критики. Як він сказав, погано не те, що священик розповів про свою сексуальну орієнтацію, а в який спосіб він поінформував про це громадськість:
«Якщо ти виступаєш із партнером, порушуючи усі канони священства, тим самим ти демонструєш, що не віриш у Бога, бо Бог мав би карати за це. Я не розумію, адже він невірний ані Костелові, ані сексуальним меншинам. Навіщо представляти це таким чином? Скажу скромно – він мав би покаятися у гріхах, а не проводити прес-конференцію».
У схожий спосіб висловився політик Яцек Сасін із опозиційної партії Право і справедливість. Він наголосив, що не має наміру вказувати Костелові, що йому робити, але для нього очевидно – Кшиштофа Харамсу треба позбавити духовенства:
«Думаю, що найменшою проблемою, якщо взагалі проблемою, є сексуальна орієнтація ксьондза. Найгірше те, що як ми довідалися з прес-конференції, виявилося, що він живе у постійному партнерському шлюбному зв’язку. Він порушив обітницю целібату і хоча б тому рішення Костелу має бути однозначним».
Водночас, Івона Слєдзінська-Катарасінська із Громадянської платформи вбачає позитивні моменти у знятті табу з теми гомосексуалізму. На її думку, з точки зору громадського діалогу, таке зізнання є важливим:
«Певна театральність, яка супроводжувала це зізнання, дещо вразила мене. Але я вбачаю у цьому позитиви. Ми відійшли від цієї теми: у громадському діалозі нам дуже не вистачає визнання того, що партнерські гомосексуальні зв’язки – це нормально».
А тому, на думку Кшиштофа Ґавковського з Союзу лівих демократів, добре, що ксьондз вирішив припинити жити у неправді:
«Я не бачу нічого поганого у тому, що ксьондз Харамса зізнався у тому, що є гомосексуалістом. А навіть навпаки. Якщо для цього настав час - він слідував словам папи Франциска, який багаторазово казав, що те, ще лежить на серці, має також проявлятися і на словах. Він показав, що є відкритою людиною. І на противагу тому, що говорять політики лівиці чи правиці, я переконаний, що це піде на користь його нормального життя у майбутньому».
А поки на сторінках Твіттера та Фейсбука не стихають коментарі щодо історії Харамси, де одні захоплюються його мужністю, а інші – звинувачують у лицемірстві, сам ксьондз поінформував, що незабаром вийде друком його книжка польською та італійською мовами, у якій він розповідає про свою гомосексуальну орієнтацію.
IAR/Т.А.