На надзвичайному саміті ЄС узгоджено розподіл між євросоюзними країнами 120 тисяч біженців з Близького Сходук. Польща має прийняти близько 7 тисяч іммігрантів. Перша група приїде вже наступного року. Як інтегрувати молодь і що пропонують польські виші?
Польща не має системи інтеграції біженців, а польські школи не готові прийняти дітей іммігрантів, – таку думку висловив в ефірі Польського радіо аналітик Інституту публічних справ Рафал Бачинський-Селячек. На його переконання, вчителі у школах не мають досвіду праці з дітьми, які походять з іншого культурного середовища, котрі погано, або зовсім не розмовляють польською. У великих містах, щоправда, відбуваються вишколи для педагогів, – додає Рафал Бачинський-Селячек:
- Ці вишколи проводять неурядові організації, які займаються мігрантами, а фінансуються вони з фондів ЄС. Натомість проблеми з’являються у невеликих містечках, які вперше зустрічаються з іммігрантами. Наприклад, якщо біля якоїсь місцевості відкрили осередок для біженців, то у школі будь-якого дня може з’явитися група кількадесяти дітей, які погано розмовляють польською, які мають величезний дефіцит знань.
Таким дітям необхідно запропонувати індивідуальні програми, які б допомогли їм наздогнати своїх польських однолітків, - говорить Рафал Бачинський-Селячек:
- Йдеться про можливості підтримки, наприклад, додаткові заняття з польської мови, або консультації асистента з питань багатокультурності, який би допоміг цим дітям інтегруватися з польським середовищем... Ці програми, згідно законодавству, повинні фінансуватися самоврядними структурами. Оскільки в місцевих бюджетах хронічно бракує грошей, відповідно таких занять у школах немає.
Як каже аналітик Інституту публічних справ, вчительське середовище звернулося до польського уряду з проханням опрацювати систему підтримки вчителів, які працюють з біженцями. Йдеться, зокрема, про фінансування згаданих програм.
Курси польської мови – від цього слід почати в навчанні та інтеграції молоді. Тому ряд польських вишів, які вже задекларували готовність прийняти біженців, пропонують мовні курси.
Свої двері для біженців відкривають, зокрема, краківські виші. Більшість університетів та академій у Кракові декларує, що прийме від кільканадцяти до кількох десятків іммігрантів. Найстарший вищий навчальний заклад Польщі – Яґґелонський університет теж обіцяє навчати біженців-студентів, - говорить речник вишу Адріан Охалік, і пояснює, на яких засадах навчання відбуватиметься:
- По-перше, ми пропонуємо широкий спектр стипендій. По-друге, це звільнення з оплати за навчання (а навчання триває чотири або п’ять років). Звісно, усі студенти-біженці матимуть можливість вивчити польську мову на спецільних курсах для іноземців – щоб якомого швидше виконати вимоги навчання у нашому виші.
Якщо говорити про кількість місць, Яґґелонський університет поки що не вказує точних даних. Але про кількість місць для біженців у своїх стінах говорить Папський університет імені Івана Павла ІІ в Кракові. Речниця вишу Моніка Вєртек запевняє – іммігрантські студенти отримають фінансову допомогу:
- Було прийнято рішення, що університет може прийняти 10 молодих людей, які були змушені втікати зі своїх батьківщин.
Першою про готовність прийняти біженців-студентів заявила Краківська гірницо-металургійна академія. У її стінах знайдеться місце для 20 іммігрантів з Близького Сходу та Африки Це вписується у нашу політику і місію, - пояснює проректор зі студентських питань професор Анна Сівік:
- У нашій академії завжди вчилися іноземці, зокрема, з арабських країн. Можу сказати, що маємо тільки позитивний досвід навчання іноземних студентів. Цьогоріч, наприклад, в академії вчаться студенти з Ірану, Палестини, Пакистану. Якщо можна так сказати, вони чудово вписуються в краєвид нашого вишу. Тому рішення про прийняття 20-тьох студентів-біженців було тільки продовженням загальної лінії, яку від самого початку діялоьності веде академія і якою пишається.
Варшавський Університет декларує готовність прийняти на навчання 10 студентів-сирійців. Перша група біженців приїде до Польщі вже наступного року. Ректор Варшавського університету професор Марцін Палис каже, що десять місць – це тільки початок. Паралельно з прибуванням біженців до Польщі, ми будемо теж збільшувати кількість стипендій для студентів. Адже Варшавський Університет – це найбільший у Польщі виш, - додає ректор:
- Для університету, в якому вчиться від сорока до п’ятдесяти тисмяч студентів, запрошення і гарантування стипендій для кільканадцяти іноземних студентів – це не настільки велика проблема, щоб починати дебати про бюджет закладу. Ми будемо намагатися створити привабливу пропозицію для якомга більшої кількості спудеїв. Нагадаю, що у Польщі – півтора мільйона польських студентів, отже. Варто теж подивитися на пропорцію.
Приймати біженців закликає міністр освіти Лєна Колярська-Бобінська. Міністр обіцяє, що незабаром буде введено спрощені засади приймання біженців до польських вищих навчальних закладів, а також – зарахування років, які іммігранти провчилися у себе на батьківщині:
- Треба буде надати які-небудь докази навчання, маю на увазі документи. На цій підставі ми зарахуємо ці роки, які студент провчився у себе. Якщо він не матиме документів – а таких ситуацій у випадку біженів ми передбачаємо чимало – тоді рівень знань відповідно до вимог кожного вишу буде перевірятися на підставі кваліфікаційної розмови.
IAR/Я.С.