16 листопада у Польщі вібудуться вибори до органів місцевого самоврядування. Участь у них можуть взяти теж іноземці, але ті, з паспортом ЄС. У списках кандидатів знайдемо екзотичні для польського вуха імена та прізвища.
Перш ніж запитаємо, що іноземці можуть внести до політично-громадського життя Польщі, дізнаймося про думку поляків. Чи хотіли б вони бачити в органах місцевого самоврядування іноземців (або ж осіб з іншою, ніж польська, національністю)? Як переконує Анна Ростоцька, директорка польської філії Міжнародної організації з міграції ІОМ – так:
- Соцослідження, які ми провели разом з Інститутом соціології Варшавського університету, показують, що дві треті поляків погоджуються, щоб іммігранти, які постійно проживають у Польщі, отримали виборче право. Більше цього, майже 60% опитаних не проти, щоб іммігранти були членами рад повітів або органів місцевого самоврядування.
Звичайно, є певні умови, які іноземці повинні виконати – додає Анна Ростоцька.
- Те, що є досить важливим для респондентів – аби іммігранти дотримувалися польського законодавства і шанували політичні інституції. Це – найважливіша умова надання їм політичних прав. Найменше значення має стать – чи це жінка, чи чоловік. Великого значення теж не має раса, колір шкіри, а також – що цікаво – чи іммігрант належить до Католицької церкви. Важливішим для поляків є факт, що іноземець знає і шанує польську культуру, традиції, звичаї, чи знає польську мову. Йдеться про інтеграцію з польським суспільством.
Інтеграцію, причому – повну, - переконаний Рафал Флєшар, кандидат в депутати до міської ради Варшави. На його переконання, іноземці, котрі постійно живуть у Польщі – щоб мати політичні права і можливість впливати на цю країну – повинні тісніше інтегруватися з Польщею.
- Якщо говорити про іноземців, котрі постійно живуть у Польщі й пов’язують із цією країною своє подальше майбутнє, то моя думка така, що вони, однак, повинні клопотатися про польське громадянство. Це їм полегшить чимало справ, не тільки коли говорити про активне і пасивне виборче право. А іноземці, котрі не мають і не хочуть мати польського громадянства, не повинні мати теж виборчих прав.
Чому? Відповідь підказують актуальні події у Східній Україні, - додає Рафал Флєшар:
- Вистачило б, щоб Росія найближчі 10-15 років висилала до Польщі своїх працівників. Вони б не асимілювалися, не інтегрувалися із польським суспільством, а жили б у своїх ізольованих громадах, а в певний момент їм би захотілося балотуватися у виборах до ради ґміни, районної ради... У такий спосіб дуже легко розпалити сепаратистські настрої. Це була би хвіртка, через яку можна було б впровадити сепаратизм. Якщо ж хтось пов’язує із Польщею своє майбутнє, то йому слід подбати про польське громадянство.
Свою кандидатуру у виборах до органів місцевого самоврядування висунула українка за походженням Юлія Гоголь, яка балотується на посаду депутата районної ради Бялоленки (району Варшави). Як каже Юлія Гоголь, вона - українка, тому частину своїх пропозицій адресує теж українській громаді цього району.
Запрошуємо послухати звуковий файл і озмову з Юлією Гоголь.
Яна Стемпнєвич
РЕП:
Інтеграція чи асиміляція?
ГОЛОС: rostocka-3-jana
Асиміляція не склала іспиту як поняття. Тому ми говоримо не про асиміляцію, а про інтеграцію, тобто взаємне пристосування. Ми вже не говоримо про те, що іноземець повинен відректися своєї ідентичності, розчинитися у польському супільстві.
Gogol-prawa wyborcze 00’55’’
РЕП:
Рафал Флєшар, кандидат у депутати міської ради Варшави, порівнює виборчі права для іноземців у Польщі, із ситуацією в Італії:
ГОЛОС: Fleszar-1-jana
Я – поляк, але вихований в Італії. Нколи італійського громадянсьва в мене не було. Але від моменту вступу Польщі до ЄС, я отримав як активне, так і пасивне виборче право на території Італії. Натомість, хочу сказати, що участі у місцевих виборах (тобто до дільничних рад) я не брав з власних переконань - я вважав, що це є внутрішнє рішення італійців. Причому, я ніколи не планував мешкати в Італії постійно, оселитися там.