Від січня до половини серпня цього року про статус біженця у Польщі попросило 1265 громадян України. Якщо порівнювати із торішніми даними, то різниця справді значна,- каже речнция Управління у справах іноземців Ева Пєхота.
- Якщо порівняємо це число із попередніми роками, коли впродовж року про такий статус клопоталося менше, ніж 100 осіб, – це велика різниця. Але слід теж звернути увагу, що спостерігаємо значне зацікавлення серед українських громадян легалізацією перебування у Польщі. Цьогоріч до нас надійшло вдвічі більше заяв про дозвіл на постійне перебування у Польщі, ніж минулими роками. Така ж ситуація – із заявами про надання дозволу на тимчасове перебування. Українці – це перша за чисельністю група іноземців у Польщі. На сьогоднішній день у Польщі мешкає 38 тисяч українців.
Тобто це ті 38 тисяч громадян України, які мають впорядкований статус – дозвіл на перебування. Натомість майже 1300 громадян України клопочуться про статус біженця у Польщі. За останніми даними, 166-тьом з них відмовлено у такому статусі. Чому?
- Так, це правда, що ми видали досить багато негативних рішень. Але правда теж така, що сьогодні розглядається 977 заяв про надання статусу біженця. Тож варто звернути увагу на пропорції. Прагну теж звернути вашу увагу на те, що Управління у справах іноземців було змушене у двохстах випадках припинити розгляд заяви про надання статусу біженця. Якщо йдеться про причини... Засади такі, що коли людина подає заяву про надання статусу біженця, то вона повинна чекати на рішення на території країни, в якій таку заяву склала (в цьому випадку – у Польщі). Але чимало іноземців виїхали з Польщі далі на Захід. А крім цього, під час приймання рішень – чи Польща може охопити охороною іноземців чи ні – ми кожну справу, кожну заяву розглядаємо індивідуально. Тому перевіряємо, чи у кожному окремому випадку є підстави, щоб людина отримала статус біженця або іншу форму охорони, яку може запропонувати Польща.
Що саме перевіряється управлінням?
- Ми перевіряємо, чи у випадку кожної конкретної людини існує так звана альтернатива внутрішньої втечі. Що це означає? Чи ця особа може переїхати в інші регіони, на інші терени своєї країни і там почуватися безпечно. Наприклад, якби я почувала себе в небезпеці у якомусь місті у Польщі (скажімо Краків, Познань і так далі) і там не могла би мешкати, але могла би переїхти в інше місто, (наприклад Варшаву) і там почуватися захищеною і безпечною, то це була би альтернатива внутрішньої втечі. Власне це ми перевіряємо кожного разу, коли розглядається надання статусу біженця громадянам України, і дуже часто виявляється, що вони таку можливість мають.
Зрештою, у випадку першої досить численної 30-особової групи втікачів з Криму, котрим відмовлено у статусі біженця, було саме таке пояснення, що існує альтернатива внутрішньої втечі. Скажіть будь ласка, що відбувається з цими людьми? Чи вони були змушені виїхати з Польщі?
- На жаль, я не можу коментувати індивідуальних справ. Люди, які отримують рішення нашого управління, мають повне обґрунтування. Але варто наголости, що кожен іноземець, незадоволений рішенням в його справі голови Управління у справах іноземців, може подати апеляцію до Ради у справах біженців, яка проводить абсолютно незалежний розгляд і може видати зовсім інше рішення. Якщо рішення Ради у справах біженців теж буде незадовільним, іноземець має ще можливість скласти скаргу в суд.
Чи людина, яка отримає негативне рішення у своїй справі, повинна негайно виїхати з Польщі?
- Людина, яка отримала негативне рішення, має 30 днів щоб залишити територію Польщі. Але ніхто за нею не слідкує і ніхто її силою не вивозить з Польщі. Натомість варто пам’ятати - якщо така людина залишиться на терені Польщі довше, ніж ці 30 днів, і якщо її затримає прикордонна служба під час профілактичного контролю легальності перебування іноземців, то слід брати до уваги наслідки – її можуть видворити. Але завжди можна звернутися до управління із проханням видовжити термін, в який негобхідно виїхати з Польщі.
Гаразд, за яких умов надається статус біженця?
- Статус біженця це форма захисту, яка надається людям, котрі – внаслідок обґрунтованого побоювання переслідувань у своїй батьківщині через расу, релігію, національність, політичні погляди, чи приналежність до певної суспільної групи – не можуть або не хочуть користуватися охороною, яку надає їхня держава. Натомість прагну ще раз наголосити, що така загроза преслідування повинна виступати у кожному індивідуальному впадку. Інша форма захисту – це «додатковий захист». Тут загрози дещо інші – це засудження до смертної кари, піддавання (або загроза піддавання) тортурам, принизливому ставленню, або загрози для життя і здоров’я, які пов’язані із загальним застосуванням у державі насильства, наприклад, коли в країні точиться внутрішній або міжнародний збройний конфлікт.
Що на практиці означає «додактовий захист» для іноземця, який такий статус отримав?
- Можливості «додаткового захисту» дуже наближені до статусу біженця. Людина, щоправда, не отримує женевський паспорт (як у випадку біженців), а мусить отримати польський документ подорожі для іноземця. Але ця охорона дає можливість користуватися інтеграційною допомогою, мета якої – полегшити інтеграцію іноземця в іншій країні, в нашому випадку – у Польщі. Цей статус надається безтерміново.
Чи статус біженця теж надається безтерміново?
- Статус біженця теж надається безтерміново, але варто взяти до уваги те, що кожну форму захисту можна скасувати... наприклад, у ситуаціях, коли є підозра, що у випадку такої людини вже не існує загрози життю і здоров’ю на її батьківщині. Наприклад, якщо іноземець зі статусом біженця починає регулярно виїжджати до своєї країни – це б означало, що їй там вже не загрожує переслідування.
Ми говорили про кількість негативних рішень у справі надання статусу біженцям громадянам України. А скільки рішень було позитивних?
- У випадку громадян України, котрі звернулися до нас із заявами про надання статусу біженця в 2014 році, досі ми не видали жодного статусу біженця. Натомість шість осіб отримали «додатковий захист», а дві особи отримали «толероване перебування».
Чим відрізняється такий статус від згаданого статусу біженця?
- Толероване перебування, щоправда, не надає іноземцю стільки пільг, скільки статус біженця чи «додатковий захист», але воно дозволяє людині легально залишитися на території Польщі. Найчастіше толероване перебування застосовується у випадках, коли іноземця не можна – з якоїсь причини – видалити з Польщі. Такий статус часто надається з огляду на права дитини – в умовах, коли повернення на батьківщину могло би суттєво вплинути на психо-фізичний розвиток дитини.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Розмовляла Яна Стемпнєвич