«Свобода коштує? Візова політика ЄС щодо східних сусідів та Росії», - конференція з такою назвою пройшла цього тижня у Варшаві за підтримки Польського інституту міжнародних відносин та Посольства Фінляндії.
Учасники обговорювали візову та міграційну політику ЄС, а детальніше зосередившись на польському та фінському досвіді.
Доктор Мацей Дущик з Осередку дослідження міграцій Варшавського університету вважає, що насправді немає чогось такого, як міграційна політика ЄС:
- По-перше, ми не маємо чогось такого, як європейська міграційна політика. Є міграційні політики 28 країн-членів ЄС та загальні рекомендації Єврокомісії. Що стосується польської міграційної політики, то вона більш ліберальна, ніж курс більшості держав, особливо у сфері відкриття ринку праці. Польський ринок праці відкритий для сезонних працівників з країн Східної Європи, втім України. Зараз міграційна політика більшості шенгенських країн має захисний характер. Але, хоча Європа й змагається з високим безробіттям, невдовзі суспільство почне ще швидше старіти, і тоді робочих рук насправді забракне.
Як заявляють представники Єврокомісії, є багато аргументів за візову лібералізацію та відкриття ринку праці, однак цю ідею на підтримує суспільство. Доктор Дущик припускає, що поляки не мають антимігрантських настроїв, бо не мають випрацьованого ставлення до мігрантів:
- У Польщі дуже мало мігрантів. Ми не маємо того досвіду, який має Німеччина, Великобританія, Франція, країни, які свого часу прийняли багато мігрантів. Тому загалом поляки позитивно ставляться до іммігрантів. Це може змінитися, якщо зростуть показники безробіття. Польське ставлення до мігрантів дуже залежить від країни їх походження: симпатія до білорусів та українців, більше дистанції до мігрантів з Африки.
Польські політики часто дискутують про перспективу лібералізації візового режиму з державами Східного партнерства, втім з Україною, натомість мало говорять про те, що робити з мігрантами, які вже живуть у країні над Віслою:
- Польща не має окремої політики скерованої на мігрантів, котрі вже живуть тут. Маю на увазі брак інтеграційних заходів, котрі сприяли б зближенню трудових мігрантів з польським суспільством. Цим відрізняємося від західноєвропейських країн, котрі багато працюють з мігрантами та їхніми родинами. Мушу теж зауважити, що Польща зацікавлена в першу чергу у сезонних мігрантах. Щодо тих, хто хотів би залишитися на довше, ставлення вже не є таким позитивним.
Польське МЗС ще працює над питанням, як видавати громадянам сусідніх країн більше віз та у коротші терміни. Минулого року 40% шенгенських віз, виданих в Україні, були оформлені у польських консульствах. Однак черга на подачу документів в окремих містах часом розтягується на 3 місяці. Тут є чому повчитися у Фінляндії. Торік кожна четверта шенгенська віза, видана громадянам Росії, була оформлена її консульствами. Завдяки короткому розгляду заявки на візу і функціонуванню угоди про малий прикордонний рух Фінляндія б'є рекорди по відвідуванню росіянами. Як виглядає процедура видачі фінських віз в Росії - розповідає Паіві Бліннікка, директор паспортного і візового департаменту МЗС у Гельсінках:
- У Фінляндії є посольство і консульство в Москві, воно видає більше 100 тисяч віз на рік. Також є велике консульство в Санкт-Петербурзі і ще два консульства йому підлеглі в Петрозаводську і Мурманську, вони видають майже 1 мільйон 200 тисяч віз. Так що в сумі торік наші дипломати в Росії видали 1,3 мільйона віз.
Фінське консульство в Санкт-Петербурзі є одним з найбільших шенгенських консульств у світі. Чи кількість заявок не позначається на тривалості процедури видачі віз?
- Ми намагаємося дотримуватися процедури, регламентованої шенгенським візовим кодексом, і час очікування на візу, в більшості випадків не перевищує 10 днів. У деяких випадках ми розглядаємо заявки швидше, і візу можна отримати вже через 5 днів. Хоча, під час піку туристичного сезону влітку або перед різдвяними святами нашим аплікантам доводитися чекати трохи довше. Для реєстрації анкет на візу ми користуємося послугами аутсорсингової компанії. Безпосередньо в консульство звертаються лише деякі люди. За послуги візових центрів треба платити, але це нормальна практика всіх європейських країн.
З точки зору Фінляндії, чи можлива лібералізація візового режиму з Росією до того, як Росія скасує візи для європейців?
- Це, звичайно, гарне питання. Фінляндія видає тільки шенгенські візи, ми вже не випускаємо національних. Тому ми повністю залежимо від Єврокомісії , коли вона вирішить лібералізувати візовий режим з Росією. Коли це відбудеться ? Важко відповісти. ЄС не має ніякої конкретної дати в планах. Ми можемо тільки чекати і інтенсивно працювати над цим питанням.
Під час економічної кризи країни ЄС стали приділяти більше уваги питанню лібералізації візового режиму з Росією та країнами Східного партнерства, адже туристи - це прибуток для місцевої економіки. Як потік російських туристів вже зараз впливає на економіку Фінляндії - я запитала Паіві Нерґ, віце-міністр внутрішніх справ республіки:
- Тільки в цьому році 4 мільйони росіян перетнули кордон з Фінляндією. Це на 15 % більше , ніж у минулому. Думаю, через 2 роки це число зросте ще вдвічі. Приблизно половина туристів це люди , які користуються угодою про малий прикордонний рух. Торік росіяни витратили в Фінляндії 1,1 мільярда євро, припускаю, що незабаром ця сума також подвоїться.
Угода про малий прикордонний рух також діє між Польщею та Росією і між Польщею та Україною. Як зазначають польські експерти, шоппінг-тури з Західної України та Калінінградської області до Польщі приносять місцевому бюджету мільйони євро. Є проект подібної угоди з Білоруссю, але її підписання блокує офіційний Мінськ. Більше того – президент країни Лукашенка пропонує стягувати мито з тих громадян, які вже зараз їздять до Польщі за покупками.
Олена Бабакова