Поляки читають неохоче і часто – неякісну літературу, - б’ють на сполох представники видавничого середовища. Причому, другий чинник впливає на перший показник. Але кілька слів про статистику: у 2010 року у читанні зізналися 44% опитаних. На фоні інших європейських країн Польща виглядала досить блідо. Того ж 2010 року у Чехії книжки регулярно читали 83% громадян, а у Франції – 69%. За результатами соцопитування, проведеного на замовлення польської Національної бібліотеки, впродовж останнього місяця жодної книжки не прочитало понад 60% поляків.
Тож у чому – джерело проблеми? Як кажуть представники видавничого середовища, у Польщі видається чимало неякісної літератури, а на додаток немає продуманої популяризації читання.
Голова Польської палати книги Влодзімєж Альбін наголошує, що працю над популяризацією читання слід починати на початкових етапах освіти.
- Дедалі менше людей (не тільки у Польщі, але у світі) читає. Тільки Польща погіршує свої показники з нижчого рівня читання у суспільстві. Це – поганий сигнал для польської науки, культури, освіти. Насправді, все починається у школі. Якщо ми не навчимо дітей чи молодь читати ще у школі, якщо не покажемо, що читання є важливим і потрібним, нам просто не вдасться покращити цих показників.
Як каже Рафал Скомпський з Польського союзу книговидавців, низький рівень читання серед поляків – це «заслуга» передусім неякісних видань.
- Ми видаємо надто багато книжок і не дбаємо про те, щоб видавати якісну літературу. Звичайно, важко вимагати від видавництв, щоб вони видавали тільки і виключно якісну літературу. Але пропозиція польських видавництв є надто великою... Друкуємо надто багато книжок.
Тож природнім є запитання, що можна знайти у польських книгарнях... Зокрема, твори Кім Чен Ина... Книжку північнокорейського лідера про здобутки північнокорейської армії видано у видавництві «Кавдрук». Про це повідомляє кореспондент ПР Томаш Саєвич.
- Шедевр про успіхи північнокорейської армії авторства Кім Чен Ина, у північній Кореї видано торік. 10 квітня цього року книжку присвячену доктрині сон-гун (пріоритет війська) видало видавництво «Кавдрук». Публікація збіглася у часі з напруженням на Корейському півострові.
А тепер – вже про якісну літературу... У травні на полиці польських книгарень потрапить неопублікований досі щоденник Вітольда Ґомбровича. «Кронос» - це збірка записів і календар особистого життя письменника. Ще донедавна про існування «кроносу» знало маленьке ґроно людей... У щоденнику автор розповідає усе своє життя – каже Марцін Баняк з Літературного видавництва. І додає, що праця над щоденником Ґомбровича тривала довгі роки.
- Над текстом «Кроносу» працювала вдова письменника – Ріта Ґомбрович, котра присвятила цьому тексту кількадесят років свого життя. можна сказати, що сам Ґомбрович писав «Кронос» із думкою про публікацію...
Тим, хто читати не любить, радимо поїхати до Щецина, де у травні відбудеться Фестиваль слуханої книжки (Festiwal Książki Słuchanej) «Першовідкривачі уяви». Впродовж трьох днів учасники заходу слухатимуть книжки, які для них читатимуть відомі польські диктори та актори. Як каже організатор Фестивалю слуханої книжки Адам Опатович, мета заходу – заохотити до книжок не тільки читачів, але й тих, хто читання уникає.
- Ми вже підготувати спеціальні місця, які мають відповідні акустичні умови... І запрошуємо відвідувачів прийти і послухати читану книжку. А читати будуть відомі актори і диктори.
Книжки читатимуть, зокрема, актори Анна Сенюк, Віктор Зборовський та польська дикторка Кристина Чубувна. У виконанні Кристини Чубувни послухаємо фрагменти чотирьох книжок, серед яких – одна авторства Ришарда Капусцінського.
- Це буде те, що мені подобається найбільше – тобто репортаж. Ришард Капусцінський «Футбольна війна». До сьогоднішнього дня Капусцінський залишається важливим для мене письменником. А чому «Футбольна війна»? Тому що я вже читала цю книжку багато-багато років тому, на замовлення Польського радіо.
Польське радіо є медіа-патроном Фестивалю слуханої книжки.
А щоб послухати аудіобуки, їхати до Щецина не обов’язково – вистачить сісти в автобуси, що курсують польською столицею. В рамках акції «Аудіокомунікація» цього тижня у 42-ох автобусах пасажири мають можливість послухати польську та зарубіжну літературу. А що почуємо? Наприклад, роман «Гобіт. Або Туди і Звідти» Джона Толкіна. Саме такий вибір – невипадковий. Адже, як каже Артур Вольський з кінотеатру «Атлантик», аудіобуки більш охоче слухають чоловіки. Тим часом, жінки частіше вибирають паперову версію книжки.
- 70 % слухачів аудіобуків – це чоловіки. Ми чимало часу витрачаємо у своїх автомобілях чи автобусах, електричках чи трамваях – щоб доїхати до або повернутися з роботи. А навушники вже стали невід’ємним елементом нашого вигляду.
Залишаємося у польській столиці. Що краще – книжка чи фільм? Із цими дилемами борються любителі книжок після перегляду екранізації своїх улюблених творів. Відповідь на це запитання радимо пошукати у кінотеатрі «Ілюзіон».
Інститут Книги – спеціально до Міжнародного дня книги – організував огляд кіноадаптацій відомих романів... Кіноверсії книжок вибрало щомісячне видання «Кіно». Малґожата Кановнік з Інституту Книги пояснює, що ідея заходу
- Кіноогляд – це нагода, щоб продовжити дискусію, яка, здається, триватиме вічно: що краще – книжка чи фільм? Наш захід, маю надію, покаже теж певне явище - читачі масово йдуть подивитися кінофільм, знятий на підставі книжки... Бо хто з нас ніколи не хотів переконатися – що режисер зробив із прочитаним нами романом? Маю надію, що фільми теж заохочують до того, щоб прочитати книжку.
У варшавському кінотеатрі «Ілюзіон» показують, зокрема, фільм «Гепарт» - екранізацію однойменного роману Джузеппе Томазі ді Лампедузи, мелодраму «Віднесені вітром» - кіноверсію роману Марґарет Мітчел, а також «Грека Зорбу» з геніальним Ентоні Квінном, «Обіцяну землю» - фільм Анджея Вайди, екранізацію романа Владислава Реймонта. Організатори подумали теж про пропозиції для молодших глядачів та читачів. Каже Малґожата Кановнік.
- У вихідні були заняття і кінопокази для дітей. Малюки слухали відому акторку Едиту Юнґовську, котра читала «Пепі Ловгапанчоху». Малюки теж мали можливість подивитися однойменний кінофільм. Крім Пепі були теж іншій кінопропозиції, зокрема, «Том Сойер».
Кіноогляд в «Ілюзіоні» завершується 23 квітня, у Міжнародний день книги, дискусією про те, що ж краще – книжка чи фільм.
Запрошую послухати звуковий файл
Яна Стемпнєвич