Згідно з останніми даними, у Польщі немає гігантських покладів сланцевого газу, як це вважалося донедавна. Числа, озвучені Державним інститутом геології Польщі, у десять разів менші від попередній оцінок американських експертів.
Ще недавно, після двох американських рапортів про можливі поклади у Польщі сланцевого газу, мас-медіа не могли утриматися: мовляв, «ми будемо другою Норвегією»... Проте Інститут геології стверджує, що кількість покладів газу, може, і є великою, але рівень 364–768 мільярдів кубічних метрів – більш вірогідний.
Директор Державного інституту геології Єжи Навроцький зауважує, що до ще не володієсо повною інформацією.
– Ми, звичайно, маємо в рапорті багато неоднозначних моментів, нам на це дозволяють сьогоднішні дані. Ми розраховуємо на те, що під час пошукового процесу інформації буде значно більше і, час від часу, ми будемо доповнювати наш рапорт про засоби сланцевого газу у Польщі, – каже Єжи Навроцький.
Єжи Навроцький вважає, що Польща повинна багато попрацювати у ділянці технології видобування.
– Ми маємо ще багато роботи у сфері технології отримання газу зі сланців і розраховуємо на те, що західні концерни дійсно звернуть увагу на цю справу, тобто йдеться про розвиток технології, про гідравлічний розрив вугільних пластів, про ту технологію, яка б сприяла більшій ефективності пошуку газу зі сланцевих скель, – каже Єжи Навроцький.
Керівник кафедри енергетичної сировини Гірничої академії, професор Войцєх Ґурецький говорить, що різниця кількісних даних американського та польського рапортів про стан покладів сланцевого газу у країні над Віслою виникає з недостатніх геологічних знань в Польщі.
– У всіх тих концесійних зонах, які розтягуються від Балтійського моря аж по Люблинщину, ми все ще маємо слабкі геологічні дані. Ми дійсно не знаємо, скільки створилося органічних речовин цього газу. А таку інформацію може нам надати експлуатація, і це будуть справжні числа, справжні засоби, які ми зможемо вже вірогідно надати суспільству, – каже Войцех Ґурецький.
Отже, сланцевого газу у Польщі менше, ніж передбачалося, але все одно його настільки багато, що видобуток неконвенційного газу є вигідним заняттям, це збільшить енергетичну безпеку країни.
Заступник міністра довкілля, головний геолог країни Піотр Возняк каже, що це великий потенціал.
– Ми можемо говорити про дуже добре зроблені попередні прогнози, їх зроблено на основі 39 свердловин. І виконано прогнози за допомогою доброї методики і з досить заохочувальним – на мою думку – результатом. Варто подивитися на рішучість тих фірм, які входять на польський ринок, вони інвестують і, отримуючи концесії, покривають усю територію можливих покладів газу, – говорить Піотр Возняк.
Піотр Возняк впевнений, що разом із запровадженням нових пошукових свердловин дані щодо кількості можливого сланцевого газу будуть зростати.
Крім цього, нафти у Польщі може бути у 10 разів більше, ніж прогнозувалося. Йдеться про сировину, яку можна буде видобувати зі сланцевих скель. Максимально можна говорити про 535 мільйонів тонн, але найбільш ймовірно, що йдеться про дані в межах 215–268 мільйонів тонн. У традиційних покладах задокументовано 25 мільйонів тонн нафти
Але повернімося до сланцевого газу. Голова Інституту енергетичних досліджень Анджей Сікора переконує, що на нинішньому етапі ще рано говорити про те, аби сланцевий газ обкладати спеціальним податком.
– Ситуація, яку ми тепер маємо, підказує нам – необхідно знижувати кошти, – принаймні на початковому етапі надавати виробникам пільги, аби пізніше отримувати відповідні кошти з великого виробництва, яке – маю надію – згодом розпочнеться. Адже тяжко говорити про 50% чи 10% податок від того, чого ми не знаємо, ще рано говорити про податкове навантаження, – каже Анджей Сікора.
Аналітик з варшавського Інституту Собєського Томаш Хмаль побоюється, що після опублікованих даних про меншу кількість сланцевого газу у Польщі інвестори можуть втратити ентузіазм до пошуку і видобування сланцевого газу.
– Звичайно, великі фірми зацікавлені великими покладами. Не можна виключити такої ситуації, коли деякі великі компанії відчують, що це місце не для них. Але у всьому світі є так, що на місце одних фірм приходять інші, – це нормальний процес. Головне, аби держава була готова до такого сценарію, щоб вона знала, як діяти при такого типу ситуаціях, знала, як допомагати тим потенційно новим партнерам зацікавитися сланцевими покладами, – говорить Томаш Хмаль.
Заступник міністра довкілля, головний геолог країни Піотр Возняк визнає, що видобування у Польщі сланцевого газу буде можливим лише завдяки великим інвестиціям енергетичних концернів. Міністр переконує, що не можна, поки що, порівнювати активність добувних концернів у Польщі та США.
– Цього року заплановано лише 14 свердловин, а до 2017 року – усього 127.
Це, у порівнянні зі США, де щороку задіюється 5000 свердловин, дуже мало. Сланцевий газ – це така річ, яку легко знайти, але тяжко видобувати. Ми цей газ знайшли, ми чітко знаємо, де він є. Тепер настав час великих інвестицій, – зазначає Піотр Возняк.
У Польщі сьогодні майже 20 польських та закордонних компаній, які отримали 109 концесій на пошук сланцевого газу і займаються його розвідкою.
Так, наприклад, у понеділок, Державна нафтогазова компанія PGNiG розпочала буріння неподалік польсько-українського кордону, в районі Томашева Люблинського. Експерти передбачають, що у цьому районі газ може знаходитися на глибині 2300–4300 метрів.
Міністр держмайна Польщі Міколай Будзановський каже, що бурильна установка на цій свердловині найсучасніша у всьому Європейському Союзі. «Це показує, що Польща стає сьогодні лідером у пошуку традиційних покладів на території усієї Європи», – наголошує міністр.
В.П.