Реєстр Світової культурної спадщини ЮНЕСКО може поповнитися 16 дерев'яними церквами з території Польщі та України.
Як каже Маріуш Чуба з польського Національного інституту спадщини, унікальність проекту – у його міжкультурному характері.
– Завдяки співпраці з нашими українськими партнерам (маю на увазі, передусім, Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень у Києві і Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві), вдалося опрацювати спільну заяву про внесення дерев'яних церков, які знаходяться на території України та Польщі, у реєстр Світової спадщини ЮНЕСКО.
Як каже директор Маріуш Чуба, йдеться з одного боку – про унікальні святині, а з іншого – щоб показати цілісну картину архітектури Карпатського регіону (без поділу на українську і польську території).
– Суть нашого проекту полягає у тому, щоб представити дерев'яні церкви на території Польщі і України – зразки дерев'яної сакральної архітектури всього періоду, коли їх будували. Ця архітектура розвивалася сотні років. Найстарші об'єкти походять з середини 15-16 сторіччя. А наймолодші церкви – з періоду між двома війнами минулого сторіччя. За цей весь час стилі змінювалися, розвивалися регіональні стилі... За допомогою цих 16 церков (з них вісім розташовані на території Польщі) хочемо показати увесь загал дерев'яних церков на наших землях – адже церкви, які описані у заяві, представляють усі стилі тамтешньої архітектури.
Про які саме архітектурі стилі йдеться? Маріуш Чуба.
– Це, зокрема, лемківські церкви (їх можна побачити неподалік Криниці). Це гуцульські церкви, які знаходяться на території України. Є теж приклади бойківських святинь (це вже район Бєщад, тобто Україна і Польща). Найстарші об'єкти, описані у документі – це церква у Радружі з кінця 16-го сторіччя, церква у Хотинці (близько 1600 рік). Коли говорити про об'єкти в Україні, варто згадати про Потилич і найстаршу церкву (з 1502 року), а також про святиню у Рогатині (той самий період).
Як каже Маріуш Чуба, церкви, які знаходяться на території Польщі, збереглися у доброму стані.
Але якщо ці об'єкти буде вписано у реєстр Світової спадщини ЮНЕСКО, святині зможуть отримати дофінансування на реставрацію,- додає речник Підкарпатського воєводства Вєслав Бек. Хоча стан церков залежить від їх власника.
– Деякі з цих пам'яток архітектури отримують дофінансування. Маю на увазі 17-вічну церкву в Радружі. Колись вона була державною власністю, тепер її перейняв Музей Кресів у місцевості Грубешів. Новий власник подбав про те, щоб забезпечити церкву системою протипожежної охорони. Це дуже важливо у випадку дерев'яних будівель. А зовсім недавно до церкви повернувся іконостас, який раніше знаходився у музеї в місцевості Ланьцут. Отже, церква у Радружі ніби отримала друге життя.
Що ще означатиме для регіону внесення церков у список об'єктів ЮНЕСКО? Передусім – престиж, каже Вєслав Бек.
– Це була б для нас велика честь. Адже факт присутності у списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО збільшить туристичну привабливість цих чотирьох церков нашого воєводства. Це був би величезний крок у промуванні регіону.
А поки що – як каже Маріуш Чуба – Польща і Україна чекають на візит комісії експертів. Експерти Комітету світової спадщини ЮНЕСКО ознайомляться із об'єктами, порівняють параметри вказані у заяві із тим, як усе виглядає в дійсності.
– Якщо рекомендація експерта буде позитивною, наступним кроком буде голосування Комітету світової культурної спадщини. Засіданні відбуваються щороку, на зламі червня і липня. Отже, голосування буде вже наступного року.
Святині повинні бути у доброму стані – такою є вимога Комітету. Церкви не мусять бути діючими, але ті у Польщі – саме до таких належать, – каже Маріуш Чуба.
– Деякі з них належать іншій релігійній спільноті. Варто пам'ятати, що перед Другою світовою війною усі дерев'яні церкви, які були на території Польщі, належали до Греко-католицької Церкви. Натомість повоєнна дійсність, на жаль, змінила цей стан речей. На сьогодні переважна більшість святинь служить римо-католицьким спільнотам, частина – православним.
Як каже Маріуш Чуба, якщо дерев'яні церкви увійдуть до реєстру об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, це доповнить образ релігійного життя Польщі. У списку ЮНЕСКО є вже дві лютеранські святині і шість дерев'яних римо-католицьких.
До списку Світової спадщини входять об’єкти, які знаходяться під особливим захистом ЮНЕСКО з огляду на їхню унікальну культурну вартість. На даний час у списку є понад 900 об’єктів зі 153 країн світу, в тому числі 13 з Польщі.
Яна Стемпнєвич