Вибачте за тавтологію, але які асоціації у вас викликає словосполучення «Угода про асоціацію між Україною та ЄС». Ми вже багато разів чули про «наближення Києва до європейських стандартів», «зону вільної торгівлі» та «інструмент впливу Брюсселя на Україну».
Сьогодні ми спробуємо сягнути глибше, зрозуміти механізми дії Асоціації та дізнатися, що цей міжнародний документ, який 30 березня було парафовано у Брюсселі, принесе звичайному громадянинові. Наш гість – професор права та багаторічний польський дипломат Ян Барч.
Польща підписала Угоду про асоціацію з Європейською Спільнотою майже двадцять років тому – 16 грудня 1991 року. Проте «польська асоціація» відрізнялася від «української» тим, що передбачала членство Варшави в Євроспільноті і була лише етапом до вступу Польщі до ЄС.
- У «нашому» Договорі про асоціацію була окреслена перспектива членства Польщі в Європейській Спільноті. Проте, минуло 20 років, і мені здається, що ця перспектива не мала великої ваги. Важливішою є підготовка до можливості членства. (...) А Угода про асоціацію – це чудова серйозна програма наближення до євросоюзних стандартів.
Чи Договір про асоціацію між Польщею та Європейською Спільнотою також складався з двох частин – політичної та економічної – стосовно створення зони вільної торгівлі?
- Структура договорів про асоціацію більш-менш подібна. Основа цього документа – це домовленості щодо економічних стосунків. Слід пам’ятати, що ця частина договору передбачає лібералізацію торгівлі між спільним внутрішнім ринком Євроспільноти та третьою державою. Мета такої лібералізації – митний союз. (...) Друга сторона економічної частини – це дотримання асоційованою країною євросоюзних свобод – свободи переміщення товарів, робочої сили, капіталу, свободи надавання послуг. Слід також пам’ятати і про інші важливі речі – наприклад спільні правила конкуренції. (...)
Угода про асоціацію має допомогти асоційованій країні підготуватися до європейських стандартів, наздогнати їх, ліквідувати різниці. (...) Наприклад угода, яку свого часу підписала Польща, містила в собі принцип «асиметрії» – тобто створення привілеїв та більших можливостей для господарчих суб’єктів асоційованої держави.
Нині в ЄС триває дискусія на тему дотримання Києвом демократичних стандартів у справі Юлії Тимошенко. На думку деяких експертів, саме Угода про асоціацію має стати таким собі «запобіжником» від подібних процесів у майбутньому. Саме Угода про асоціацію має докорінно змінити правову, судову та адміністративну системи України, наблизивши їх до європейських стандартів. Як ці процеси відбувалися у Польщі?
- Безсумнівно, асоціація, а потім переговори про членство Польщі в ЄС, створили серйозні чіткі та прозорі рамки того, що слід зробити, і пришвидшили процес трансформації. (...) Для Польщі та для інших країн, які на початку 90-х років підписали з Європою договори про асоціацію, дуже важливим в процесі пристосування до європейського права став документ «Біла книга», що його видала Європейська Комісія. Це був перелік основних норм європейського законодавства і побажання, коли до цих вимог слід пристосуватися асоційованим країнам. «Біла книга» протягом декількох років була пунктом відліку для законодавчої праці в Польщі та для становлення польського права.
Ян Барч (Фото: http://home.pages.at/mbarcz)
В Угоді про асоціацію, на думку польського професора Яна Барча, дуже важливою є інституційна частина, адже передбачає створення дуже важливих та впливових спільних органів.
- Угоди про асоціацію характеризуються тим, що між асоційованою країною та Євроспільнотою створюються спільні інститути: Рада Асоціації, Комітет Асоціації та спільний Парламентський Комітет.
Парламентський Комітет складається із депутатів парламенту асоційованої країни та депутатів Європейського Парламенту. Ця установа переказує інформацію між ЄС та асоційованою державою. Парламентарі також дискутують на тему всіляких проблем – і економічних, і політичних.
Рада Асоціації – це найвищий політичний орган, до якого входять міністри закордонних справ всіх країн ЄС та голова дипломатії асоційованої країни. Рада перевіряє, як функціонує асоціація, може приймати правові акти. Це також майданчик для політичних консультацій та діалогу.
Комітет Асоціації діє в технічній площині. В його рамках найвищі чиновники обох сторін займаються підготовкою до засідання Ради Асоціації, та зустрічаються при нагоді обговорення справ, які не вимагають політичного втручання.
Які важелі впливу має ЄС на асоційовану державу?
- Договір про асоціацію – це міжнародна угода. Водна передбачає допоміжні механізми. Якщо виникають певні проблеми, то ними займається Комітет Асоціації. (...) Якщо з’являються більш серйозні проблеми політичного характеру, наприклад щодо функціонування правової держави, то їх вирішує Рада Асоціації. (...) Завдяки всім цим спільним інститутам, політичний вплив ЄС на асоційовану країну є досить сильним. До того ж, коли приймаються правові акти, то Договір про асоціацію зазвичай надає певні повноваження Трибуналу Справедливості ЄС, який в цьому випадку діє не як євросоюзний суд, а на підставі міжнародної Угоди про асоціацію. Трибунал Справедливості може приймати рішення щодо інтерпретації угоди.
Пане професоре, а як після вступу в дію Угоди про асоціацію змінюється життя звичайного громадянина асоційованої країни?
– Наприклад, суб’єкти господарювання отримують дуже сильний статус. У випадку порушення свободи економічної діяльності з боку асоційованої держави, ці суб’єкти матимуть запевнену дорогу до європейських судів. І держава має до цього пристосуватися. (...) Угода про асоціацію передусім зміцнює ринкову економіку та демократичні засади. (...) У Польщі, наприклад, з’явилася ціла система інститутів, які гарантують функціонування демократії, наприклад речник з прав людини. Цей документ вплинув на польську виборчу систему та реформу органів місцевого самоврядування. Все це відбулося ще до того, як Польща стала членом ЄС. (...)
Якщо йдеться про звичайного громадянина, то така особа відчує зростання рівня життя, зможе легально, під юридичним захистом, працевлаштуватися, мати відповідну зарплатню. Дуже вагома сфера – це полегшення контактів для молодого покоління, передусім студентів. Для них відкривається стипендіальна система ЄС, відкриваються європейські вузи. Для молодого покоління – це цілком новий світ.
Анатолій Зимнін