Logo Polskiego Radia
Print

Буде новий закон про репатріацію

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 16.01.2012 20:28

Є шанси на прийняття нового закону про репатріацію. Минулого тижня польські депутати Сейму (нижчої палати польського парламенту) розглянули громадянський проект репатріаційного закону. Усі парламентські клуби схвально оцінили документ і висловилися за подальшою працею над законом.


Новий закон про репатріацію допоможе полякам з Казахстану пришвидшити повернення на батьківщину. За наказом радянської влади цих людей депортовано до Казахстану у 30-40 роках минулого сторіччя. Репатріаційний закон має допомогти у поверненні теж нащадкам депортованих поляків. Працю над законом почав колишній маршал польського Сейму Мацєй Плажинський. Він однак не встиг довести її до кінця - Плажинський загинув у Смоленській катастрофі. Тепер проектом керує його син — Якуб Плажинський. Як каже, під громадянським проектом закону треба було зібрати мінімум 100 тисяч підписів. Але документ підтримало набагато більше осіб: Під проектом підписалося майже 250 тисяч поляків. Поясню, що це громадянський проект закону, тобто реалізація законодавчої ініціативи громадян. Поляки від самого початку підтримували цей проект. Тож маю надію, що Сейм теж присвятить йому увагу.

Проект закону підтримали усі парламентські клуби у Сеймі. Каже колишній міністр юстиції Кшиштоф Квятковський з Громадянської платформи: Я не маю жодних сумнівів, що польська держава повинна пам'ятати про поляків, які живуть на Сході. Дуже часто, поляки там знаходяться у такій ситуації, що вони часто хотіли б скористатися можливістю вернутися на батьківщину.

Депутат партії Право і Справедливість Ян Дзєздічак називає проведення репатріації поляків з Казахстану справою честі: Німці, яких було вислано до Казахстану, майже усі повернулися до Німеччини, росіяни — теж повернулися на свою батьківщину. Там залишилися тільки поляки.

Як наголошує Якуб Плажинський, новий закон про репатріацію був необхідним. Ця справа не могла чекати: Прагнемо, щоб репатріація у Польщі дійсно відбувалася. На жаль, досі не вдалося ефективно провести цей процес — від початку і до кінця. А час невблаганно біжить, тому чим швидше займемося репатріацією -тим краще, бо за кілька років може вже не бути кого репатріювати. Ця ідея народилася у мого батька, Мацєя Плажинського, він хотів допомогти полякам, які не з власної волі живуть на чужині, він хотів допомогти їм повернутися до дому.

Про заслугу Мацєя Плажинського згадував на засіданні Сейму депутат Польської селянської партії Францішек Стефанюк: Слід з повагою і вдячністю згадати покійного Мацєя Плажинського, голову Товариства “Спільнота Польська”. Він дуже багато зробив у справі репатріації. А ми - можна сказати — виконуємо його заповіт.

Новий закон про репатріацію пропонує чимало спрощень для репатріантів, а відповідальність за репатріаційний процес переносить на польську державу. Якуб Плажинський: Ми вважаємо, що репатріація повинна відбуватися на центральному рівні. Це польська держава повинна нести відповідальність, а не - як досі це було — органи місцевого самоврядування. Виявляється, що репатріація не відбувається так, як треба, тому що вона базується на добровільних засадах. Тобто якщо місцева влада хоче, бере в ній участь, а якщо не хоче — то не бере. А наслідки такі що за рік до поляків у Казахстані надходить кілька-кільканадцять запрошень.

Тому про ефективну репатріацію сьогодні не може бути мови — каже Якуб Плажинський і додає, що на повернення чекає невелика група осіб: Є різні дані. Але група, яку плануємо у першу чергу репатріювати — це 2600 осіб. Це поляки, яким вже обіцяно видати в'їзну візу до Польщі. Вони роки чекають на запрошення від представників місцевої влади у Польщі. Ці люди виконали усі умови репатріації, окрім однієї — вони не вказали місця, куди їдуть. Але без запрошення органів місцевого самоуврядування цього місця вони вказати просто не знають. У нашому проекті пропонуємо, щоб рішення про місце, куди приїдуть репатріанти, приймав міністр внутрішніх справ.

У проекті нового закону йдеться теж про фінансову допомогу репатріантам — принаймні на початку їхнього перебування у Польщі. Якуб Плажинський:
Ми хочемо, щоб репатріантам надавалася матеріальна допомога, наприклад, на побутові потреби. Щоб перші три роки поляки, які повернуться на батьківщину, могли пристосуватися до нових умов і почати самостійне життя. Йдеться не тільки про фінансову підтримку, але теж про допомогу у пошуках праці. Хочемо створити усі умови для того, щоб люди, які приїдуть до Польщі, змогли тут запустити коріння, жити як кожен з нас і будувати польське суспільство.


А якщо конкретніше...
Якуб Плажинський: Ця допомога полягає у тому, що перші два роки репатріанти матимуть гарантоване помешкання, а також підтримку розміром 1175 польських злотих (майже 270 євро). Відповідно до закону про соціальну допомогу саме така сума надається у Польщі іноземцям. Сьогодні репатріацію блокує виконання двох умов: помешкання і джерело фінансування. Цими пропозиціями дворічної допомоги новий закон вирішує цю проблему. Крім грошової підтримки плануємо теж запропонувати репатріантам різноманітні курси: польської мови, професійної активізації тощо.

Це — добрий закон і ми повинні його прийняти — закликає депутат Союзу Лівих Демократів Ришард Каліш: Цей проект треба прийняти. Це — якби компенсація усім, хто почувається полякам і береже свою національність, але досі ці люди не змогли повернутися до Польщі.

Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти