Logo Polskiego Radia
Print

ЄК запустила стосовно Польщі сьому статтю Договору про ЄС

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 21.12.2017 17:34
  • 20171221_UE_Polska.mp3
Це рішення Брюсселя вже є певною формою санкцій, - коментуєҐжеґож Ґіль з Університету Марії Кюрі-Склодовської

Європейська комісія вирішила запустити стосовно Польщі параграф сьомий Договору про Європейський Союз. Цим рішенням комісари в середу на засіданні в Брюсселі схвалили пропозицію віце-президента Європейської комісії. Франс Тіммерманс посилався на правові експертизи ЄК, а також на негативні оцінки Венеціанської комісії, що стосувалися реформи правосуддя та попередні оцінки відносно змін у Конституційному суді Польщі. Брюссель ухвалив рішення, що польський закон про загальні суди підриває незалежність польських суддів, тому вирішив застосувати статтю 7 договору про ЄС, в якій ідеться про серйозні загрози верховенству права. Єврокомісія вирішила направити цей закон до Європейського суду.

За словами експерта з питань міжнародних відносин Університету Марії Кюрі-Склодовської Ґжеґожа Ґіля, це рішення не стало несподіванкою:

- Цього можна було сподіватися, спостерігаючи за розтягнутою в часі процедурою захисту верховенства права. Вона формально розпочалася в середу, але на швидке завершення не варто сподіватися. Паралельно відбувається друга стежка, це більш технічний та точний удар. Йдеться про пенсійний вік для суддів загальних судів. Тут справу направлено до Європейського суду. Подвійний підхід до теми Польщі, безперечно, збільшує шанси євросоюзних комісарів, щоб схилити Польщу до поступок. Прагну теж звернути увагу, що з перспективи Брюсселя, на чому наголошував голова ЄК Жан-Клод Юнкер, це не війна. Для ЄК це формальна стежка, провадження у справі. Натомість з перспективи Варшави, більшості спостерігачів, це є «дії проти», процедура проти Польщі. Тому, гадаю, що буде непросто знайти компроміс. Можу тільки сказати, що рішення Європейської комісії, яке прозвучало у середу, є тільки увертюрою до переговорів і пошуку точок дотику. Якщо не вдасться їх знайти – це буде погано як для Польщі, так і для ЄС.

Коли Ви говорите про довготривалий проес, то який час маєте на увазі?

- Здається, що це буде перша половина 2018 року. Слід взяти до уваги перший етап і передання справи Єврокомісією представникам Європейського Союзу в Раді ЄС – я маю на увазі передання голосу. Чотири п’яті голосів є дуже реальними, це заперечує тезу, що за рішенням ЄК стоїть дует Німеччина-Франція.

Але щоб застосувати проти Польщі санкції, потрібна одностайність євросоюзних країн.

- Я хочу звернути увагу, що застосування сьомого параграфа вже є певною формою санкцій. Під цим поняттям я розумію негативний піар, який супроводжує польську владу та польську внутрішню політику. Звісно, це не служить ані Польщі, ні полякам. Неозброєним оком ми бачимо конфлікт перспектив, інтерпретації того, що міститься в межах верховенства права. Цього конфлікту інтерпретацій вирішити легко не вдасться. Я боюся того, що цей процес буде розтягнений в часі і Польща втрачатиме свою добру репутацію. Натомість варто додати, що до третього етапу процедури, який ніхто ніколи ще не застосовував, радше не дійде. Йдеться про призупинення права голосу на форумі Ради ЄС. Це би означало фінансові наслідки – наприклад, під час голосування над черговою бюджетною перспективою.

Міністр юстиції Польщі Збіґнєв Зьобро так прокоментував рішення Єврокомісії: я приймаю це рішення спокійно, Польща – це країна верховенства права, яка буде сильною країною, коли матиме дієві суди. Тому варто продовжувати судову реформу. Це слова Збіґнєва Зьобро. Інтерпретаційний конфлікт, про який Ви говорили – це досить цікава тема. Додамо, що прем’єр Матеуш Маравєцький під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном згадав про реформи, які проводилися у французькій судовій системі й стосувалися суддів за часів уряду Віші. Польські політики також наводять реформи німецької судової системи, що було проведено на початку 90-х років. Польські політики зауважують, що Варшава хоче впровадити схожі зміни, і запитують – чому ж нас ви критикуєте?

- Важко тут дати однозначну відповідь. Мені здається, що назагал Брюсселю бракує певної вразливості на індивідуальну історію, історію Польщі. Наприклад, події воєнного стану в ЄС сприймаються виключно в історичних категоріях. Натомість для багатьох поляків – це ще дійсність, відлуння історії на нинішнє життя, цю історію можна зустріти у польських судах. Я був би далекий від того, щоб виливати дитя з куппілю і перебудовувати судову систему революційним способом. Але без сумніву, ці реформи, які зараз відбуваються у Польщі, сприймаються Брюсселем як непропорційні дії, на які не можна погодитися з огляду на загальні стандарти того, чим є верховенство права. З другого боку, уряд Права і справедливості робить наголос на сильний суспільний мандат, який отримав від поляків в результаті демократичних виборів. Отже, тут стикається демократія з верховенством права (ця англосаксонська концепція укоренилася в правовій культурі як противага для всевладдя держави). Звісно, цей стик можна розглядати як бінарну модель – або щось є в межах верховенства права, або виходить поза них. Натомість, як виявляється, сірий має багато відтінків. У сучасному світі багато таких, здавалося б, однозначних, понять, розмивається. Маю на увазі поняття капіталізму, демократії, які підлягають поновному визначенню. Так само редефінюється поняття верховенства права. Звідси береться широке поле інтерпретації.

Рішення Єврокомісії застосувати стосовно Польщі сьомий параграф Договору про ЄС коментував доктор Ґжеґож Ґіль з Університету Марії Кюрі-Склодовської.

Polskie Radio 24/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти