Громадяни України щораз частіше присутні на польському ринку праці, робітників з-за східного кордону охоче приймають, зокрема, промисловість і будівельна галузь. Оцінюється, що в Польщі може працювати 900 тисяч громадян України. Як повідомляє відомство родини, праці і соціальної політики, досі в Польщі зареєстровано 1 мільйон 200 тисяч заяв про намір прийняти на роботу іноземця. Більшість стосується українців. Про принципи легального працевлаштування в Польщі розповідає заступниця директора Департаменту ринку праці в Міністерстві родини, праці і соціальної політики Маґдалєна Свеклєй.
– Громадяни України можуть влаштуватися на роботу в Польщі на основі дещо простіших правил, ніж переважна більшість іноземців з-поза Європейського Союзу. Подібно, як громадяни Вірменії, Грузії, Росії, Білорусі і Молдови, – користуються спрощеною процедурою доступу до ринку праці, завдяки якій можуть працювати шість місяців протягом 12-місячного періоду на основі простої процедури. Роботодавець реєструє у відповідному повітовому управлінні праці заяву про намір працевлаштувати конкретну особу, де вказано трудові умови, в тому числі заробітну плату, місце праці, тривалість робочого часу та трудовий довогір. Реєстрація такої заяви цього року ще безкоштовна. Опісля роботодавець передає зареєстровану заяву майбутньому працівникові і він на цій основі може клопотатися в польському консульстві про отримання візи. Громадяни України від червня цього року користуються безвізовим рухом і якщо мають біометричний паспорт, можуть в’їхати до Польщі, а ця заява на кордоні є підтвердженням мети в’їзду.
Перебування в рамках безвізового руху згідно з правилами ЄС можливе протягом дев’яноста днів за строк 180 (ста вісімідесяти) днів. Якщо роботодавець хоче влаштувати такого працівника на довше, іноземець, будучи в Польщі, повинен клопотатися про дозвіл воєводи на тимчасове перебування. Або раніше звернутися про надання польської візи до одного року, як перед введенням безвізу. Для громадян України це набагато дешевше. Такими є особливі правила для громадян шести держав. Існує також процедура у випадку громадян усіх третіх держав, з-поза Європейського Союзу. Вона є більш довготривалою.
Українські посередники у працевлаштуванні на польському ринку нерідко інформують, що роботодавцям, які приймаюють працівника з України, польська держава доплачує 800 злотих (188 євро). Це неправдива інформація, – зазначила чиновниця.
– Зізнаюся, що мене така інформація дивує. Справді, іноді я про це чую в різних контекстах. Це – неправда. Дійсно, може трапитися так, що польський роботодавець, який влаштовує на роботу громадянина України або громадянина Польщі, отримує якусь фінансову допомогу, наприклад, якщо приймає на роботу безробітного. Існують певні інструменти, що підтримують створення робочих місць. Проте, мені не відоме жодне правило чи навіть проект, що передбачає можливість доплачувати підприємцеві лише за те, що він прийме на роботу громадян України. Отже, до такої інформації слід ставитися обережно.
Маґдалєна Свеклєй з польського відомства родини, праці і соціальної політики звернула увагу на обов’язки агентств, що займаються працевлаштуванням українських заробітчан у Польщі.
– 1 червня цього року введено обов’язки для агентств, які надають послуги в сфері притягнення іноземних працівників до Польщі. У відповідному законі визначено, які питання необхідно встановити в договорі між кандидатом та агентством, та якими є обов’язки агентства, тобто чого іноземець може сподіватися. Слід застерегти, що користування послугами нелегальних агентств та посередників у працевлаштуванні, які не зареєстровані в Агентстві зайнятості і не мають відповідного сертифікату, – підлягає покаранню. Отже, варто перевірити, чи конкретний суб’єкт має відповідні документи і діє легально, щоб вберегтися від штрафу.
Представниця польського міністерства додала, що громадяни України, які легально працюють у Польщі, можуть отримати допомогу на виховання дітей з програми «Родина 500+».
– Незалежно, чи це жінка, чи чоловік, – так, як у випадку польських громадян, – іноземці, наприклад, громадяни України, але також інших держав з-поза Європейського Союзу мають право отримувати допомогу на виховання дітей. Вони повинні сповнювати такі ж вимоги, як поляки, згідно з законом про допомогу держави у вихованні дітей, який стосується «500+». Причому, у випадку іноземців є додаткова вимога, пов’язана з євросоюзним законодавством – проживання разом з членами сім’ї на території Республіки Польща і документ – так звана карта перебування – з позначкою «доступ до ринку праці» (не всі мають таку позначку). Існує виняток – право на допомогу «500+» не стосується осіб, які мають дозвіл працювати на території Польщі протягом коротшого періоду, ніж півроку, або працюють на основі візи, або приїхали до Польщі навчатися у виші.
Українці, які працюють у Польщі, зможуть отримувати тут пенсію. Проте, неправдою є чутка, що можна про це клопотатися вже після шести місяців праці, – наголошує Маґдалєна Свеклєй.
– Громадяни України, подібно як польські громадяни, можуть набути право на польську пенсію, але згідно з такими ж правилами, як у випадку польських громадян. У законодавстві про пенсійне страхування немає розрізнення під оглядом громадянства. На основі так званої старої пенсійної системи умовою є досягнення пенсійного віку і відповідний строк сплати пенсійних внесків. А у випадку осіб, яких охоплює нова пенсійна система, це досягнення пенсійного віку і наявність страхових внесків на індивідуальному рахунку. Отже, умови однакові, якщо громадянин України чи іншої держави працював у Польщі і тут сплачував внески. Якщо з працівником укладено трудовий або цивільно-правовий договір, внески в систему пенсійного страхування сплачує роботодавець, подібно як у випадку польських громадян.
Слід зазначити, що Польща уклала з Україною угоду про координацію системи соціального забезпечення. Ця угода підтверджує, що умови набуття права на пенсію є однаковими для всіх, отже, також якщо польський громадянин працював в Україні. Проте, немає можливості виплати з польської системи соціального страхування пенсії за період, який хтось пропрацював в Україні. У такому випадку про надання пенсії слід клопотатися в обох державах, згідно з їхніми правилами.
RP/Н.Б.