Про спроби маніпуляції Росії громадською думкою на Заході повідомлялося, зокрема, при нагоді президентських виборів у Сполучених Штатах торік та останнім часом у Франції. В обох справах тривають слідства, проте багато експертів не сумнівається: Москва намагалася допомогти Дональдові Трампу та кандидатці крайньо правого Народного фронту Марін Ле Пен, відомій своїми проросійськими поглядами. Рапорт організації GLOBSEC показує, що на російські впливи податливі також країни Вишеградської групи – тобто Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина, найбільше – дві останні. Чи можна оцінити, що в країнах нашого регіону йде пропагандистська війна, запитуємо Каміля Басая з фонду Безпечний кіберпростір.
– Інформаційний вплив чужих осередків, що діють за допомогою змісту, тотожного з російською пропагандою, видно в усіх країнах Вишеградської групи. Цей вплив є різним, тому що кожна інформаційна кампанія адресується іншій групі. На основі моніторингу польськомовного кіберпростору видно маніпулювання інформацією, фактами, а й навіть створення цілих пізнавальних просторів для різних суспільних груп. Метою є відповідно сформувати отримувача інформації.
Чи це означає, що головний натиск покладено на проросійські ЗМІ в цих країнах?
– ЗМІ не мусять бути проросійськими, щоб розповсюджувати зміст, який маніпулює інформаційним середовищем. Йдеться про формування кількох різних позицій, які можуть бути навіть протилежними. Наприклад, порушення союзницьких взаємин між Польщею, Сполученими Штатами та країнами Північноатлантичного альянсу. Така позиція може бути зовсім відокремлена, а одночасно може поширюватися інша позиція, що стосується ізоляціонізму – тобто переконання, що Польща буде сильнішою, якщо буде відокремленою країною, можливо, з поверненням до коріння – королівства. Справа в тому, щоб отримати певні позиції, якими легше буде управляти. А це простіше в групі, яка відчуває потребу ізоляціонізму і більш податлива на думку, що їй непотрібні союзи. Тут ці дві на перший погляд суперечні течії поєднуються.
Чи країни нашого регіону піддаються на таку пропаганду? В рапорті GLOBSEC Словаччину і Угорщину визнали найменш підготовленими на російські дії.
– Одним з елементів вимірювання наслідків такого впливу є опитування громадської думки, отже, тут треба було б знати точні результати досліджень у кожній з країн, реалізованих протягом визначеного часу. Безперечно, Угорщина, Чехія – і я додав би сюди ще Словаччину – це країни, де зміни настроїв видно особливо у їхніх взаєминах з членами НАТО, тут помітне зменшення довіри.
У випадку Чехії помітні антиєвропейські настрої та сильна позиція проросійських політиків, включно з президентом.
– Це також є наслідком способу представлення Європейського Союзу. Скрізь воно виглядає подібно, тобто ЄС зображують як дестабілізовану структуру, якою керують різні лобі, групи інтересів. Залежно від того, який об’єкт публікує таку інформацію, різним є рівень теорії змови. Опісля все це потрапляє особливо до молодих людей за допомогою соціальних ЗМІ. А вони часто й не зосереджуються на змісті, читають заголовки і тут діє вся техніка маніпуляції.
У Чехії торік при МВС сформувався спеціальний орган боротьби з тероризмом і гібридною війною. Чи Словаччина та Угорщина свідомі такої загрози?
– Кожна держава, яка аналізує своє інформаційне середовище, бачить, що воно підлягає маніпуляції. На нього впливають країни, які хочуть досягти політичних, військових чи економічних цілей. Протидія цим явищам не є простою, для цього необхідні заходи в різних сферах, і в державному, і в суспільному вимірі, і на рівні освіти, критичного мислення, але також у галузі культури користування інформацією, зокрема соціальними ЗМІ.
Чи чотири країни Вишеградської групи можуть спільно відповісти на пропагандистську війну?
– Співпраця у сфері аналізу, дослідження явища затіснюється. Проте, набагато складнішою є спільна відповідь, тому що тут була б необхідна постійна співпраця різних інформаційних середовищ, з різним мапуванням. Отже, в технічному вимірі це не так легко зробити.
PR1/Н.Б.