Російська пропагандистська машина працює вже багато років, росіяни не шкодують на неї мільярдів доларів. Євросоюз намагається посилити боротьбу з російською пропагандою. Однак, складається враження, що зусилля Європи достатньо кволі, тим паче, якщо врахуємо фінансові засоби, які Кремль виділяє на поширення дезінформації у світі.
Як говорить експерт Закладу з питань міжнародної безпеки та стратегічних досліджень Університету природничих і гуманітарних наук у місті Седльце доктор Беата Ґалек, існує велика небезпека, що Москва може вплинути на цьогорічні вибори у Європі – мова йде про парламентські вибори у Нідерландах та Німеччині, а також про президентські у Франції:
«Таку загрозу із великою заклопотаністю розглядає Європейський Союз та уряди і політичні класи держав, котрі перебувають на передвиборчому етапі. Для росіян інформаційна зброя має таку ж саму силу як й інші види військових дій. Для них це так само важливо і вони дуже добре вміють цю зброю застосовувати. Вкладають у неї великі кошти, використовуючи мас-медіа, зокрема телеканал Russia Today, у який вливають великі кошти».
Russia Today нині є одним із найбільш популярних іноземномовних телеканалів, який охоче дивляться в європейських країнах і навіть у США, - звертає увагу Беата Ґалек:
«Є якась мода на цей російський телеканал. Його ефективно підсилюють засобами дезінформації в інших мас-медіа та соціальних мережах в інтернеті. Там росіяни почувають себе наче риба у воді, поширюючи фальшиву і неправдиву інформацію. А Захід певним чином має зв’язані руки у протидії російській пропагандистській активності у веб-мережі».
Впродовж декількох років у центрі потоку дезінформації та пропагандистської війни, яку веде Росія, була Україна. Картина подій російських мас-медіа в Європі кардинально відрізняється від тієї, яку представляють ЗМІ вільного світу, - додає експертка Університету у Сєдльцях:
«Інсценізація теми України в соціальних мас-медіа та на телебаченні – це саме те, про що дуже подбала Росія, а Захід дозволив собі відпустити. Це дуже вплинуло на той рівень зацікавленості українською темою, який ми маємо нині у Європі. Росіянам ефективно вдалося спотворити картину і цього виявилося достатньо».
Нещодавно у Чехії провели дослідження на тему дієвості російської пропаганди у їхній країні. Виявилося, що приблизно 40% опитаних чехів бачать війну в Україні через призму російських мас-медіа, - говорить Беата Ґалек. Особливо легко і дешево, звертає увагу експертка, росіянам поширювати свою пропаганду та неправду у тих країнах, де проживає велика російська меншина, зокрема у країнах Балтії. Як каже вона, це один із найдешевших видів здобуття перемоги у війні.
Після доповідей американських спецслужб про втручання Москви у президентські вибори в США, у Європі заметушилися. Однак що нині Брюссель може протиставити Москві у цій інформаційні війні? З осені 2015 року у ЄС працює спеціальна 11-особова група експертів з питань протидії російській пропаганді, яка на найближчі півроку отримала додатково 800 тис. євро на свою діяльність. Однак, чи не нагадує це двобій Давида та Голіафа на фоні тих мільярдів, що інвестує Кремль тільки в один телеканал Russia Today?
«Слід вибудувати комплексну систему боротьби не тільки з російською дезінформацією, але й з пропагандою ісламських фундаменталістів. Усі вони працюють на поділ Євросоюзу, боротьбу з демократією та європейським цінностями. Побудова механізму протидії цій пропаганді – це довгий шлях. Стратегічна комунікація, про яку так багато говорять в НАТО і ЄС – це багаторічний процес. Але мені здається, що урок з американських виборів є достатньо сильним аргументом», - каже Беата Ґалек.
За її словами, на жаль західний світ приречений на нерівну боротьбу із цією пропагандою:
«Захід не може дозволити собі використовувати ті ж самі інструменти, котрі застосовують росіяни та ісламські екстремісти. Незважаючи на це, на фоні заяв Фейсбука, євросоюзних та американських політиків, є надія, що система протидії цій пропаганді почне діяти і ми зможемо ефективно відслідковувати таку інформацію, контролювати та перевіряти її, боротися з фейками. Друге – це ефективна стратегічна комунікація. Але може статися і так, що люди у цьому потоці маніпуляцій як з боку Росії, так і частково Заходу, перестануть вірити у будь-що, повністю відчужаться, почнуть жити власним життям. Зменшення зацікавленості публічним життям, який ми вже спостерігаємо, буде збільшуватися».
…
У Румунії пройшли багатотисячні протести проти закону, що скасовує кримінальну відповідальність членів уряду за хабарі до 48 тис. доларів. Проти змін у середу ввечері, 1 лютого, у Бухаресті та декількох інших містах на демонстрації вийшли приблизно 250 тис. людей.
За словами професора Інституту політичних досліджень у Варшаві доктора Адама Бураковського, обурення румунів викликало те, що урядовці цим законом прямо сказали людям, що нічого поганого у корупції невеликих масштабів немає, дозволяючи де-факто розкрадання.
Експерт звертає увагу, що політичні партії в Румунії не дуже відрізняються між собою у питанні програм, однак в їхніх рядах є багато корумпованих політиків. А тому, на його думку, демонстрації в Румунії – це протести проти самого явища корупції:
«Це не протести підтримки опозиції, а протести проти ситуації, до якої допустила корумпована влада та еліти Румунії. Корупція та кумівство – це дві головні проблеми країни. З Румунії виїхали 3 млн людей, бо молодь без зв’язків не може зробити кар’єру і не має жодних перспектив, а тому емігрує і шукає свого місця в країнах Західної Європи. Тепер люди протестують проти закону, що скасовує кримінальне переслідування членів уряду за взяття хабарів у розмірі приблизно 48 тис. доларів».
США, Франція, Великобританія, Канада, Німеччина, Нідерланди та Бельгія у спільній заяві засудили законопроект про зняття кримінальної відповідальності з чиновників за хабарів розміром до 48 тис. доларів і закликали румунську владу негайно відмовитися від такого рішення і повернутися до боротьби з корупцією. Це питання обіцяють також розглянути під час сесії у Європарламенті.
PR1/PR24/Т.А.